Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг описав "болючий момент" у лютому 2022 року, коли він відмовив президентові Володимиру Зеленському у відчайдушному проханні ввести безпольотну зону над Україною.
Як передає "Хвиля", про це пише The Sunday Times, посилаючись на мемуари On My Watch.
Столтенберг розповів, що боявся, що їхня розмова може стати останнім телефонним дзвінком президента.
"Ми всі боялися за життя президента Зеленського та його родини", — сказав він. "Він дзвонив мені з бункера в Києві, коли російські танки були зовсім поруч. І він сказав: "Я приймаю, що ви не відправляєте наземні війська НАТО, хоча я з цим не згоден. Але, будь ласка, закрийте повітряний простір. Не дайте російським літакам, дронам і гелікоптерам літати й атакувати нас".
І він також сказав: "Я знаю, НАТО може це зробити, тому що ви робили це раніше".
НАТО закривало повітряний простір над Боснією і Герцеговиною у 1990-х роках, щоб запобігти звірствам. А союзники по НАТО, включно з Великою Британією, закривали небо над північним Іраком для захисту курдів.
Столтенберг розповів, що сказав Зеленському: "Я розумію, чому ви про це просите. Але цього не станеться, тому що якщо НАТО збирається закрити повітряний простір України, перше, що ми повинні зробити — знищити російські системи ППО в Білорусі та Росії, адже ми не можемо літати над українським небом, коли російські ракети ППО націлені на літаки НАТО.
І якщо в повітрі буде російський літак або гелікоптер, нам доведеться його збити, і тоді ми опинимося у повномасштабній війні між НАТО та Росією. А ми не готові до цього.
Як сказав Байден, який тоді був президентом США, ми не будемо ризикувати третьою світовою війною заради України".
Він додав: "Я пам’ятаю, що було надзвичайно боляче завершити ту телефонну розмову (із Зеленським, — ред.), знаючи, що його життя в небезпеці".
Десять років на чолі НАТО
Столтенберг, 66 років, очолював НАТО протягом десяти років — з 2014-го, в один із найскладніших періодів в історії альянсу.
Торкнеться мільйонів українців: важливе нововведення вже з 25 листопада
Мільйони пенсіонерів втратять гроші: експерт попередив про колапс системи
Як не втратити квартиру: українцям потрібно терміново оновити документи
ТЦК не приймає документів на відстрочку: Резерв+ не врятує
Він зіткнувся з найбільшим приниженням альянсу — поразкою від Талібану в Афганістані, а також із першим великим сухопутним конфліктом у Європі з часів Другої світової війни.
Якби НАТО надало більше військової підтримки Україні, коли Володимир Путін анексував Крим, сказав він, повномасштабного вторгнення Росії через вісім років можна було б уникнути.
"Суперечливий" підхід НАТО
Відмова надати Зеленському підтримку з повітря була частиною того, що Столтенберг назвав "суперечливим" підходом НАТО до допомоги Україні.
"Вранці 24 лютого, коли почалося повномасштабне вторгнення, усі країни зібралися у штаб-квартирі НАТО, і ми ухвалили два рішення", — сказав він. "Одне — посилити нашу підтримку України, що ми й зробили. Друге — зробити все можливе, щоб запобігти ескалації цієї війни за межі України та її перетворенню на повномасштабну війну між Росією і НАТО.
Звісно, у цих двох цілях є елемент суперечності, адже якби єдиною метою було забезпечити перемогу України, тоді ми могли б відправити війська та авіацію НАТО і воювати на полі бою. Ми цього не зробили, бо не хотіли повномасштабної війни між Росією і НАТО. Тому ми надсилали зброю та боєприпаси".
Столтенберг, уродженець Осло, двічі був прем’єр-міністром Норвегії, а зараз обіймає посаду міністра фінансів країни.
Він порівняв ситуацію з підтримкою Сполученими Штатами Великої Британії на початку Другої світової війни. "(США, — ред.) не хотіли брати участь самі", — сказав він. "Тому вони надавали зброю, але не війська. Лише після Перл-Гарбора США фактично приєдналися.
Наша мета — уникнути "Перл-Гарбора" і не опинитися в ситуації, коли весь альянс НАТО втягнутий у війну. Тому ми продовжуємо підтримувати Україну і дали їй можливість дати відсіч, але ми не готові відправляти війська НАТО і бути безпосередньо залученими у воєнний конфлікт із Росією. І я досі вважаю, що це правильний підхід".
"Надто мало, надто пізно"
Втім, він визнав, що допомога була "надто малою, надто пізньою". "Україна демонструє і силу, і слабкість НАТО", — сказав він. "Союзники по НАТО з моменту повномасштабного вторгнення надали безпрецедентну військову підтримку... без якої Україна, найімовірніше, не змогла б захищатися так, як вона це робить".
З іншого боку, за словами Столтенберга, слід визнати, що підтримка прийшла запізно і в недостатньому обсязі, адже з 2014 року, коли Росія незаконно анексувала Крим і вторглася у східний Донбас, до повномасштабного вторгнення у 2022-му союзники НАТО майже не надавали військової підтримки або надавали її вкрай мало, і практично не постачали летальну зброю.
"Ми боялися, що це спровокує Росію на вторгнення. Але Росія все одно вторглася. Якби ми надали більше військової підтримки Україні раніше, це могло б запобігти вторгненню, бо Путін міг би дійти висновку, що напад на Україну неможливий, адже союзники по НАТО її озброїли. Але ми цього не зробили, і тому Росії було набагато легше вторгнутися", — підкреслив він.
Афганістан і загроза розпаду НАТО
Путіна також міг підштовхнути крах Кабула під натиском Талібану у 2021 році, що Столтенберг визнав "найбільшою поразкою НАТО". Він емоційно пише про це у своїх мемуарах, згадуючи, як віцепрезидент Афганістану сказав йому: "Ви нас підвели".
Столтенберг додав: "Ми всі хотіли бачити вільний, демократичний Афганістан, але реальність така, що ми не були готові заплатити ціну за це союзниками по НАТО. Думаю, за ці 20 років ми зрозуміли, що побудувати вільне та демократичне суспільство військовою силою, як ми намагалися, — занадто складно й амбіційно".
Хоча він визнав, що було "боляче" бачити, як дівчат позбавили можливості відвідувати середню школу, він наполягав, що виведення військ було правильним рішенням. "Це найбільша поразка НАТО. Але я й досі вважаю, що хоча це було боляче і багато людей страждають, залишити Афганістан було правильним кроком".
Це були не лише зовнішні загрози, з якими йому довелося мати справу. Коли президент Трамп уперше став до влади, Столтенберг боявся, що альянс може розпастися. "На саміті НАТО у 2018 році, коли президент Трамп фактично заявив, що розглядає можливість виходу з альянсу, я хвилювався, що стану генсеком, який став свідком кінця НАТО.
Тоді нам вдалося знайти компроміс — європейські союзники пообіцяли робити більше, і вони справді почали робити більше, що зберегло альянс. Зараз більшість платить значно більше, ніж кілька років тому, і є плани подальшого зростання оборонних витрат".
Дипломатія і підтримка України
Столтенберг є великим прихильником особистої дипломатії, адже виріс у родині політика, який приймав борців за свободу, таких як Нельсон Мандела, за сніданком за їхнім кухонним столом.
Він вважає, що вирішальним є посилення підтримки України на полі бою, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів. "Я не думаю, що ми можемо змінити думку Путіна", — сказав він. "Він хоче контролювати Україну. Але я думаю, що ми можемо змінити розрахунки Путіна.
Якщо ціна, яку він платить, буде занадто високою, тоді він може погодитися на переговори. Зеленський запропонував перемир’я. Він сказав, що готовий прийняти припинення вогню. Але Путін відкинув ці пропозиції.
Він продовжує війну, тому що вважає, що може отримати більше на полі бою, ніж за столом переговорів. Нам потрібно змінити цей розрахунок, і єдиний спосіб це зробити — надати військову підтримку Україні та зробити її сильнішою на полі бою".
Норвегія збільшує допомогу
Столтенберг відмовився коментувати, чи виступить трильйонний суверенний фонд Норвегії, найбільший у світі, гарантом для надання ЄС 100 мільярдів євро військової позики Україні — ідеї, що обговорюється в парламенті країни і підтримана чотирма з дев’яти політичних партій.
"Для мене важливо, що Норвегія зараз надає більше підтримки, ніж будь-коли раніше, Україні", — сказав він.
Відтоді, як Столтенберг став міністром фінансів у лютому, він утричі збільшив військову допомогу Норвегії.
"Зараз ми надаємо 7 мільярдів євро прямої фінансової підтримки Україні, більшість із них — військові", — сказав він. "Жодна інша країна не надає більше. У відсотках до ВВП чи на душу населення, і навіть в абсолютних цифрах, Норвегія — із лише п’ятьма мільйонами людей — серед лідерів. Моя відповідальність — переконатися, що Норвегія продовжує залишатися серед топових донорів, коли йдеться про підтримку України, як би ми це не робили".
"Фінське рішення"
Хоча він наголосив, що "лише Україна може вирішувати, на які поступки вона готова піти, щоб досягти миру", він сказав, що обговорював із Зеленським так зване фінське рішення — посилання на те, як Фінляндія віддала 10% своєї території Сталіну, щоб завершити Зимову війну 1940 року.
"Зрештою, Україна сама має вирішити, чи прийме вона щось подібне до того, що Фінляндія була змушена прийняти. Наше завдання — не давати порад Україні. Наше завдання — надавати підтримку Україні", — додав колишній генсек НАТО.
Раніше ми писали, що США призупинили постачання озброєння Україні.
