Верховний Суд (ВС) оприлюднив важливу правову позицію щодо моменту припинення злочину, передбаченого ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини).
Згідно з рішенням суду, якщо військовослужбовець самостійно звернувся до військової прокуратури з проханням вирішити питання про подальшу службу, правопорушення перестає бути триваючим саме в момент такого звернення.
Суть справи та суперечливі вироки
Історія почалася з того, що місцевий суд визнав бійця винуватим у СЗЧ, проте призначив йому умовний термін (звільнення від покарання з випробуванням). Однак апеляційний суд зайняв значно жорсткішу позицію: він скасував "умовне" та відправив військового до в’язниці на 5 років.
Апеляція обґрунтувала це тим, що на момент винесення вироку вже діяв закон № 2839-IX (від 13 грудня 2022 року), який прямо забороняє призначати іспитовий строк за СЗЧ в умовах воєнного стану.
Позиція Верховного Суду: факти мають значення
Захист військового подав касаційну скаргу, стверджуючи, що злочин був вчинений і припинений ще до того, як суворі законодавчі зміни набули чинності.
Верховний Суд став на бік захисту, звернувши увагу на ключову деталь: ще у серпні 2022 року — за кілька місяців до прийняття закону — військовослужбовець добровільно звернувся до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. У заяві він чесно виклав обставини залишення частини та просив призначити його на подальшу службу.
Чому це важливо? ВС наголосив, що:
Момент звернення є вирішальним: Якщо боєць прийшов до прокуратури (або ДБР) і заявив про намір служити, склад злочину СЗЧ припиняється автоматично.
Дотримання роз'яснень Міноборони: Офіційні ресурси МОУ підтверджують, що звернення до прокуратури є законним способом повідомити про намір повернутися.
Незворотність закону в часі: Якщо злочин припинився у серпні 2022 року, то норми нового закону (грудень 2022), які забороняють умовні терміни, не можуть бути застосовані до цієї людини.
Верховний Суд скасував вирок про 5 років позбавлення волі та призначив новий розгляд в апеляційній інстанції. Це рішення створює важливий юридичний механізм для захисту військовослужбовців, які усвідомили помилку та намагалися повернутися до виконання обов’язків у законний спосіб.
