Переговори в Абу-Дабі: Politico оцінило, чи готовий Путін до реального миру

У середу, 4 лютого, в Абу-Дабі стартував черговий раунд переговорів щодо України за посередництва США.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі POLITICO.

Напередодні дводенних зустрічей Росія влаштувала масштабну атаку на українську інфраструктуру після короткої перерви на вихідні. Вночі по Києву, Дніпру, Харкову, Сумах та Одесі було випущено 450 дронів та 71 ракету, включно з балістичними. Удари припали по енергомережі та житлових будинках у момент, коли температура опустилася нижче -20 градусів.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав позбавити російського диктатора Володимира Путіна ілюзій, що він може чогось досягти бомбардуваннями.

"Ні очікувані дипломатичні зусилля в Абу-Дабі цього тижня, ні його обіцянки США не стримали його від продовження терору проти звичайних людей у найсуворішу зиму", – заявив український дипломат.

За словами президента США Дональда Трампа, ці обіцянки включали утримання від ударів по Києву та інших великих містах протягом тижня у період "надзвичайних холодів". Але щойно Трамп це озвучив, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков попередив, що пауза триватиме лише вихідні.

Це навряд чи можна назвати хорошим стартом для переговорів, і багато українських політиків стверджують, що Росія просто імітує процес, щоб не опинитися на поганому рахунку у непередбачуваного американського лідера – хоча той демонструє незвичне терпіння до Путіна і значно менше до президента Зеленського.

"На жаль, все повністю передбачувано, – написав у вівторок радник Зеленського Михайло Подоляк. – Ось так виглядає російське "припинення вогню": під час короткої відлиги накопичити достатньо ракет, а потім вдарити вночі, коли температура падає до мінус 24 градусів або нижче, цілячись у цивільних. Росія не бачить жодних причин зупиняти війну, припиняти геноцидні практики або займатися дипломатією".

Важко не погодитися з його песимізмом. Кремль Путіна має довгу історію використання мирних переговорів для затягування, заплутування, виснаження опонентів та продовження війни. Це частина стратегії, яку російський лідер і його міністр закордонних справ Сергій Лавров використовували неодноразово в Україні та роками в Сирії.

Несподівані зміни в атмосфері переговорів

Тим не менш, за словами деяких українських та американських джерел, обізнаних про хід переговорів, є ознаки того, що нинішні переговори можуть бути більш перспективними, ніж вважається. Вони кажуть, що обидві сторони насправді стали більш "конструктивними" – хоча, звісно, це слово часто використовували необґрунтовано.

"Раніше ці переговори були як виривання зубів без анестезії, – розповів республіканський експерт із зовнішньої політики, який консультував Київ. – Раніше мені хотілося кричати щоразу, коли я бачив чергове повідомлення про те, що дискусії були "конструктивними". Але зараз я думаю, що вони дійсно конструктивні у певному сенсі. Я помічаю, що росіяни ставляться до цих переговорів серйозніше".

Частково це, за його словами, пов'язано з майстерністю тих, хто тепер очолює українську команду після відходу колишнього впливового керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Серед найрозумніших і найздібніших: новий керівник Офісу президента та колишній очільник ГУР Кирило Буданов; секретар РНБО Рустем Умєров; і Давид Арахамія, який очолює парламентську фракцію правлячої партії "Слуга народу".

"Я помічаю, що відтоді, як Давид приєднався... відбулося помітне покращення з російськими переговорниками. Я думаю, це тому, що вони їх поважають – особливо Давида – і тому, що вони бачать у них людей, які живуть у реальності та готові до компромісів", – пояснив експерт. "Я обережно оптимістичний, що у нас є розумні шанси закінчити цей конфлікт навесні".

Колишній високопоставлений український чиновник був менш оптимістичний, але навіть він погодився, що відбулася зміна у настроях і тоні Росії за столом переговорів.

Описуючи голову російської делегації, начальника Головного управління Генштабу ЗС РФ Ігоря Костюкова, та офіцера військової розвідки Олександра Зоріна як практичних людей, він сказав, що жоден з них не схильний читати довгі лекції про "першопричини" конфлікту – на відміну від Лаврова та Путіна. "Російські офіцери розвідки працюють по-діловому, заглиблюючись у практичні деталі", – зазначив колишній чиновник.

Європа як фактор тиску

Він припускає, що зміна може бути пов'язана з тим, що Кремль розуміє: Європа стає серйознішою щодо континентальної оборони, нарощує виробництво зброї та намагається стати менш залежною від США у питаннях безпеки.

"Мирна угода, закінчення війни, могли б значно знизити цей імпульс – європейським лідерам було б набагато складніше продати своїм виборцям жертви, необхідні для переходу до більш високих оборонних витрат", – пояснив він.

Звісно, зміна тону Росії може бути черговою спробою затягнути Трампа. "Путін практично нічого не може показати за величезні витрати на війну. Прийняття зараз переговорного врегулювання, де він не може заявити про явну "перемогу" для Росії та російського народу, стане великою проблемою всередині країни", – стверджує відставний австралійський генерал Мік Раян.

Якими б не були причини, те, що вийде з Абу-Дабі найближчими днями, ймовірно, покаже, чи дійсно Путін налаштований на діло.

Раніше у Трампа відреагували на порушення Путіним обіцянки не бити по Україні.