Європейський Союз скоротив план використання заморожених російських активів для позики Україні — зі $186 млрд до приблизно $105 млрд протягом наступних двох років.
Про це пише The Wall Street Journal.
Скорочення покликане вирішити дві проблеми: зняти занепокоєння Бельгії, де зберігається більшість активів, та залишити резерв коштів для можливого використання адміністрацією Трампа в мирних переговорах.
За витоком 28-пунктного мирного плану адміністрації Трампа, розробленого за участі російської сторони, $100 млрд активів мали піти на американський інвестиційний план відновлення України, решта — на спільні американсько-російські економічні проекти. Європейські чиновники відкинули цю ідею.
"Сьогоднішніми пропозиціями ми забезпечимо Україну засобами для самозахисту та ведення мирних переговорів з позиції сили", — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
П'ятигодинна зустріч спецпосланців США Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним у Кремлі у вівторок не принесла прориву.
ЄС утримує близько $245 млрд російських активів центробанку під санкціями, ще $55 млрд заморожено в США та інших країнах.
Механізм позики передбачає: ЄС позичає активи Україні, а бельгійська Euroclear, де зберігається дві третини коштів, отримує гарантійне зобов'язання про відшкодування у разі, якщо її змусять повернути гроші Росії.
€90 млрд траншами за два роки покриють дві третини фінансової діри України у 2026-2027 роках, за оцінками МВФ. За прогнозами чиновників ЄС, Україна може залишитися без готівки навесні.
Якщо пропозицію схвалять, понад €100 млрд російських активів у ЄС залишаться недоторканими через рік — потенційний важіль впливу Європи на мирний процес, від якого її значною мірою відсторонили.
Рішення ЄС скоротити позику Україні слід розглядати в контексті 28-пунктного мирного плану Трампа, який передбачає використання $100 млрд заморожених активів РФ для американського інвестиційного плану та спільних американсько-російських проектів. Аналітик Юрій Романенко зазначає, що цей план розроблявся без участі України та Європи — Київ і Брюссель побачили його вже як готову архітектуру, що нагадує ситуацію з Чехословаччиною у Мюнхені 1938 року. Європейські дипломати неодноразово вказували на заморожені активи як на ключовий важіль впливу, що дозволяє забезпечити врахування інтересів ЄС у переговорах.
Бельгія залишається головним гальмом для більш амбітних планів щодо російських активів. Прем'єр-міністр Барт де Вевер висунув три умови: чітку правову основу, повний розподіл ризиків між усіма країнами ЄС та синхронні дії всіх держав, що мають заморожені активи РФ. Депозитарій Euroclear, де зберігається близько €190 млрд російських коштів, погрожував судовим позовом у разі конфіскації активів, наголошуючи на критичній важливості довіри та репутації для стабільності фінансових ринків.
Механізм репараційного кредиту, який ЄС розробляв протягом останніх місяців, передбачає, що Україна повертатиме кошти лише після отримання репарацій від Росії. Схема використовує близько €176 млрд готівки, накопиченої з російських облігацій у Euroclear, при цьому самі суверенні активи РФ не конфіскуються — вони мають бути повернуті після зняття санкцій. Скорочення плану до €90 млрд дозволяє залишити понад €100 млрд "про запас" — як страховку для Бельгії та одночасно як потенційний аргумент у переговорах з адміністрацією Трампа.
