Купувати валюту зараз вже запізно - момент було втрачено під час січневої паніки, коли курс долара злітав до 44 гривень, а євро сягав 52. Експерти радять не бігти в обмінники, а перечекати турбулентність у гривні, використовуючи короткі банківські депозити.
Про це у своєму аналітичному матеріалі для ZN.UA пишуть редактор відділу мікроекономіки Сергій Следзь та адвокат Вадим Башта.
За їхніми даними, січневий стрибок був спричинений комплексом факторів: складною ситуацією на фронті, енергетичним терором та роз'ясненнями Єврокомісії щодо технічних параметрів кредиту. Однак після піку паніки 7-8 січня Нацбанк поступово повернув контроль над ситуацією. Наразі гривня вже відіграла у долара та євро 50-70 копійок, і тренд на зміцнення посилюється.
Фінансисти пропонують консервативну стратегію: розмістити гривню на депозитах "до запитання" або поточних рахунках. Навіть 5-6% річних, які зараз дають банки, дозволять частково перекрити інфляцію в очікуванні весняного "відлигання" курсу.
"Навесні гривня "відтане", як і українські міста та села. Тож не поспішайте", - зазначають автори єксперти.
Прогноз на весну позитивний: традиційно у цей період ділова активність зростає, а аграрії починають заводити валюту для посівної. Очікується частковий відкат курсу долара до рівня 42,50 грн. Саме тоді з'явиться краща нагода для конвертації заощаджень у валюту, якщо така потреба залишатиметься.
Проте ризики для національної валюти зберігаються. Новопризначений міністр оборони Михайло Федоров озвучив тривожну цифру щодо бюджетного дефіциту оборонного відомства.
"Міністерство оборони потрапляє в мої руки з мінус 300 млрд", - цитує видання Федорова, наголошуючи, що ці кошти не передбачені в держбюджеті.
Окремим шоком для бізнесу стали нові тарифи на електроенергію, які прямо впливають на ціноутворення товарів. З грудня 2025 року по лютий 2026 року вартість кіловата для комерційних споживачів зросла на 45% - з 9,55 грн до 13,74 грн (на прикладі Львівщини). Це змушує НБУ стримувати курс, щоб імпортна складова в енергетиці не призвела до ще більшого здорожчання продуктів та послуг.
