В Україні почастішали випадки помилкової мобілізації заброньованих працівників та вилучення спецтехніки у агровиробників. Така ситуація створює загрозу не лише економічному тилу, а й стабільності постачання продовольства для потреб ЗСУ.
Про те, як діяти в таких ситуаціях, в ефірі програми День.LIVE розповів член комітету Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Ярослав Куц.
За словами юриста, подекуди дії ТЦК доходяться до абсурду: зафіксовані випадки вилучення навіть вузькоспеціалізованої техніки, наприклад, молоковозів.
"Фактично тоді псується продукція, і стає неможливим виконати ланцюги поставок, у тому числі й для ЗСУ", — підкреслив Куц.
Основна проблема полягає у відсутності балансу: армії критично потрібні водії та зварювальники, проте ці ж фахівці забезпечують життєдіяльність тилу та роботу підприємств, що мають статус критично важливих.
Юрист наголошує: статус заброньованого можна "відіграти назад", навіть якщо особу вже мобілізували. З грудня 2025 року працює оновлений алгоритм, який дозволяє компаніям подати документи на розбронювання.
За словами юриста, вважливо подати необхідні документи до того, як мобілізований завершить базову загальновійськову підготовку (БЗВП).
Навіть "бойова" повістка після проходження ВЛК не є остаточною крапкою, якщо підприємство вчасно доведе наявність чинної броні.
ТЦК нерідко ігнорують документи про бронювання через необхідність виконання плану. Проте механізми захисту існують навіть у випадках, коли бронь "злетіла" або працівника вже доправили до центру комплектування.
Ярослав Куц зазначив, що у його адвокатській практиці вже є успішні випадки, коли спеціалістів вдавалося повернути безпосередньо з навчальних центрів. Це складний юридичний процес, але він є цілком законним та можливим за умови правильного оформлення паперів від підприємства.
