За підсумками 2025 року обсяги вантажних перевезень українською залізницею продемонстрували спад. Загалом було транспортовано 161,3 млн тонн вантажів, що на 7,8% (або на 13,6 млн тонн) менше порівняно з показниками 2024 року, передає ЦТС.

Головною несподіванкою року стала зміна позицій у ключових категоріях товарів. Вперше за довгий час мінбудматеріали випередили агропродукцію:

Залізна руда: залишається лідером — 42,8 млн т (незначне падіння на 1,3%).

Мінбудматеріали: посіли друге місце з показником 31,2 млн т (+3%), що свідчить про активні процеси відбудови.

Зернові вантажі: обсяги впали до 28,8 млн т, продемонструвавши найбільш стрімке скорочення на 27,3%.

Експорт проти внутрішнього ринку

Залізнична логістика розподілилася майже порівну між внутрішніми та зовнішніми потребами:

Внутрішні перевезення: 74,5 млн т (46,2% від загального обсягу).

Експорт: 74 млн т (45,9%).

Імпорт: 12,3 млн т (7,6%).

Транзит: залишається на мінімальному рівні — 0,5 млн т (0,3%).

Чому впали показники: вугілля та зерновий "шторм"

Основними драйверами падіння стали вугілля та зерно. У випадку з вугіллям критичну роль відіграли системні удари РФ по тепловій генерації: через пошкодження енергооб’єктів виробництво електроенергії скоротилося, а вугілля просто накопичувалося на складах без потреби у транспортуванні.

Популярні новини зараз

Синоптики назвали точні дати піку лютих морозів: коли в Києві вдарить -30

Енергетичне перемирʼя та переговори в Абу-Дабі: Зеленський розкрив деталі непублічних процесів

У ЄС жорстко відповіли на чутки про "здачу територій" в обмін на гарантії США

Рубіо назвав єдину перешкоду для мирної угоди щодо України

Показати ще

Ситуація з агросектором виявилася складнішою:

Ефект високої бази: У 2024 році були рекордні обсяги через відкриття морського коридору та вивезення залишків врожаю-2023.

Затримка врожаю: Кукурудзу у 2025 році почали збирати майже на місяць пізніше, тому аграрії фізично не встигли відправити її на експорт восени.

Воєнний тиск: У листопаді-грудні логістика суттєво ускладнилася через прицільні атаки на залізничну та портову інфраструктуру.

Попри виклики, залізниця продовжує виконувати функцію головного логістичного хребта країни, адаптуючись до змін у структурі економіки та воєнних ризиків.