Протягом останнього кварталу 2025 року Міністерство оборони України видало промисловим виробникам 30 ліцензій на випуск технологій, які були розроблені безпосередньо військовими фахівцями.
Як наголосив Міністр оборони Денис Шмигаль, головна мета — забезпечити швидке масштабування ефективних рішень, що народжуються всередині війська.
"Найкращі рішення, які народжуються безпосередньо в Українському війську, мають швидко масштабуватися і працювати для захисників", - зазначив він.
Механізм передачі військових розробок у масове виробництво запрацював завдяки постанові Кабміну № 1310, яку ухвалили 13 жовтня 2025 року. У рамках цього експериментального проєкту ліцензії надано за трьома пріоритетними напрямами:
радіоелектронна розвідка;
засоби протидії ударним безпілотникам типу Shahed;
керовані боєприпаси з функцією автоматичного донаведення.
Перші зразки озброєння, виготовлені бізнесом за цими ліцензіями, вже почали надходити до підрозділів Сил оборони.
Механізм трансферу військових технологій (Постанова № 1310)
Ухвалена 13 жовтня 2025 року Постанова Кабінету Міністрів № 1310 "Про реалізацію експериментального проекту щодо надання права на використання технологій, що можуть бути застосовані у виробництві товарів оборонного призначення" дозволила розблокувати інтелектуальний потенціал армії. До цього моменту існував парадокс: військові інженери безпосередньо у частинах створювали ефективні рішення (наприклад, системи РЕБ або модифікації БПЛА), але передати креслення приватному заводу для серійного виробництва було юридично неможливо через бюрократичні процедури оцінки вартості нематеріальних активів та заборону безоплатного відчуження державного майна. Новий механізм дозволяє Міноборони надавати ліцензії на використання цих технологій приватним компаніям за спрощеною процедурою та на безоплатній основі, за умови, що кінцева продукція постачатиметься саме Силам оборони.
Експериментальний проєкт фокусується на найбільш динамічних напрямах — радіоелектронній розвідці та протидії баражуючим боєприпасам, де цикл "розробка-контрзахід" триває тижні, а не роки. Ліцензійні угоди передбачають суворий контроль за дотриманням державної таємниці, проте знімають бар'єри для масштабування: завод отримує готову, перевірену в боях технологію, а армія — швидке насичення фронту серійними зразками замість "гаражних" саморобок. Координатором проєкту виступає Міноборони, яке веде реєстр таких технологій та відбирає спроможних виробників.
Цей крок є частиною ширшої стратегії "відкритої архітектури" оборонних інновацій, яка включає також платформу Brave1 та спрощення допуску до експлуатації. Раніше подібні механізми (зокрема Постанова № 763 від 2023 року) успішно випробували на ринку боєприпасів для БПЛА, що дозволило за два роки збільшити їх виробництво в десятки разів. Тепер цей досвід поширено на складніші технологічні рішення, які є інтелектуальною власністю саме військових структур.
