Протягом 2025 року Україна погодила 19 нових форм міжнародних сертифікатів, що відкрило доступ вітчизняним агровиробникам до нових ринків збуту.

Географія експорту розширилася як на традиційні європейські напрямки, так і на ринки Азії, Близького Сходу та Північної Америки, повідомили у Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

"Диверсифікація ринків збуту української продукції тваринного і рослинного походження є одним із пріоритетних напрямів державної аграрної політики", - зазначив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.

За його словами, розширення експорту під час війни є доказом ефективності національної системи контролю та підтвердженням статусу України як надійного торговельного партнера.

Серед ключових досягнень у рослинництві - відкриття ринку Китаю для українського гороху та Канади для яблук. Також Китай дозволив імпорт українських водних біоресурсів дикого вилову та морських ссавців.

Значний прорив відбувся у тваринництві. Зокрема, право постачати яйця та яєчні продукти отримано до Канади, Албанії та Малайзії. Ринок останньої також відкрився для українського молока та молочних продуктів. М'ясо птиці та субпродукти тепер можна експортувати до Оману, а готові харчові композитні продукти - до Грузії. До Кувейту поїдуть перероблені харчові продукти.

Також суттєво розширено перелік країн, які купують українські корми та продукти тваринного походження не для людського споживання. До цього списку додалися Молдова та Туреччина (корми для домашніх тварин), Чилі (м'ясо-кісткове борошно, жири), Боснія і Герцеговина та В'єтнам (технічні жири, молочні продукти нехарчового призначення).

Стратегічне значення нових агроринків-2025

Одним із найвагоміших здобутків 2025 року стало завершення 5-річного марафону з відкриття китайського ринку для українського гороху. Китай є найбільшим імпортером цієї культури у світі, закуповуючи близько 1,5–2 млн тонн щороку. До цього моменту левову частку поставок туди контролювали Канада та Росія, проте українська продукція тепер може скласти їм конкуренцію, оскільки зняття бар'єрів дозволяє продавати горох напряму, без посередників у третіх країнах. Прогнозується, що відкриття цього напрямку дозволить українським фермерам утримувати високі закупівельні ціни (на рівні $275–280/т) та стимулюватиме розширення посівних площ під бобовими, які є критично важливими для сівозміни.

Вихід на ринок Канади з яблуками та яйцями є скоріше іміджевою перемогою, яка підтверджує відповідність української системи контролю безпечності найжорсткішим світовим стандартам. Канада має надзвичайно суворі фітосанітарні вимоги, і сам факт допуску туди українських фруктів автоматично відкриває двері до інших преміальних ринків (США, Японії). Водночас експансія продукції птахівництва до Оману (дев'ятий ринок, відкритий за рік) та Малайзії є частиною стратегії диверсифікації: українські виробники (зокрема МХП) шукають альтернативи європейському ринку, де посилюється конкуренція та діють квоти.

Недооціненим, але економічно вигідним напрямком є експорт кормів та продуктів тваринного походження не для людського споживання (так званий ринок рендерингу). Відкриття ринків Чилі, Молдови та Боснії для м'ясо-кісткового борошна і технічних жирів дозволяє українським м'ясокомбінатам монетизувати відходи виробництва, перетворюючи їх на валютну виручку, а не витрачати кошти на утилізацію. Це підвищує загальну рентабельність тваринництва та інтегрує Україну в глобальні ланцюжки виробництва кормів для домашніх тварин (pet food), попит на які у світі стабільно зростає.