Українці можуть залишитися без улюбленого продукту вже навесні: у чому справа

Українцям розповіли, як зміняться ціни на мед.

Як передає "Хвиля", про це пише kurkul.

Українські пасічники отримали історичну новину - Європейський Союз збільшив квоту на безмитні поставки меду майже в шість разів. Якщо раніше Україна могла експортувати лише 6 тисяч тонн без додаткових зборів, то тепер ця цифра зросла до 35 тисяч тонн.

Тарас Висоцький, заступник міністра економіки України, наприкінці жовтня повідомив про це досягнення. За його словами, у поточному році експорт може досягти 40 тисяч тонн, що принесе понад 100 мільйонів доларів валютних надходжень. Це один із найважливіших сегментів аграрного сектору країни.

Однак радість від нових можливостей затьмарює тривожна реальність: через зміни клімату та війну Україна зібрала найменший урожай меду за останні роки.

Чому не варто боятися конкуренції

Едуард Кричфалуші, бізнес-директор компанії "Мед України" і член правління Асоціації експортерів меду, спростував поширений міф про те, що український мед становить загрозу для європейських виробників.

"Європейський ринок не забезпечує себе медом самостійно. Вони є нетто-імпортерами і потребують зовнішніх постачань. Україна як одна з найближчих країн з потужним аграрним виробництвом фактично допомагає їм. Тому про конкуренцію говорити не доводиться", - пояснив експерт.

Він також торкнувся болючої теми ціноутворення. На його думку, ціну формує ринок, і багато залежить від того, кому саме пасічники продають свій мед. Кричфалуші радить шукати прямі контакти з переробниками, багато з яких відкрили можливість працювати безпосередньо з виробниками. Його компанія почала таку практику ще в 2016 році.

Нові правила гри для експортерів

У травні минулого року Євросоюз ухвалив директиву 1438, яка змінює вимоги до медової продукції. Україна встигла імплементувати її всього за пів року — відповідні зміни набули чинності у червні 2025 року.

Тетяна Стародуб, завідувачка сектором якості харчових продуктів Мінекономіки, розповіла, що європейська сторона високо оцінила швидкість впровадження цих змін.

Найбільше нововведень стосується маркування:

• якщо мед зібраний в одній країні, зазначається саме ця країна;
• якщо мед з кількох країн (до чотирьох), країни перераховуються у порядку спадання з процентним співвідношенням;
• якщо країн більше чотирьох, зазначаються всі, але відсотки лише для чотирьох найбільших часток;
• для малопорційного меду (до 30 грамів) країна позначається двобуквеним кодом.

Також передбачена можливість додавання інформації про регіональне, територіальне або топографічне походження продукту.

Одне з принципових змін — заборона видаляти пилок та інші природні компоненти з меду. Це важливо, бо саме пилок дозволяє визначити справжнє походження продукту. Крім того, посилено вимоги до якості — уточнені характеристики кольору, консистенції, смаку та аромату, введено норми збереження ферментів.

Дорога в Європу: дев’ять кроків

Для експорту меду в ЄС потрібно пройти дев’ять послідовних етапів:

• звернутися до територіального органу для огляду пасіки;
• отримати ветеринарно-санітарний паспорт;
• зареєструвати пасіку державним чином (отримати унікальний номер);
• пройти інспектування потужностей на відповідність експортним вимогам;
• потрапити до переліку підприємств-експортерів, затверджених ЄС;
• включитися до списку потужностей Держпродспоживслужби;
• провести лабораторні дослідження кожної партії в акредитованих лабораторіях;
• отримати міжнародний сертифікат на експорт кожної партії;
• зареєструватися в системі Traces.

Стародуб попередила, що зміни на цьому не закінчуються. Європейська комісія готує нові інструменти для перевірки автентичності та боротьби з фальсифікацією меду.

Найгірший урожай за роки

Сезон 2025 року приніс серйозні виклики галузі. Едуард Кричфалуші характеризує урожай одним словом — "неврожай".

"У більшості регіонів пасічникам не вдалося зібрати акацієвий та травневий мед. Обмежено зібрано липовий та гречаний, які не покривають внутрішнє споживання. Компромісний обсяг соняшникового меду — це наш основний експортний потенціал", — пояснює експерт.

Серед головних факторів, що вплинули на урожай, він називає кліматичні зміни та війну. Більшість кочових пасік залишилися на стаціонарних місцях.

Поєднання неврожаю з розширеними експортними можливостями створює зовсім нову проблему. Кричфалуші ставить гостре питання: "Обсяг світового замовлення на український мед більший, ніж зібраний урожай. Чи зможе український споживач навесні придбати мед? Не виключаю, що нам потрібно подумати про регулювання експорту. Світовий ринок як пилосос — він може поглинути весь український мед. Чи буде нам з цим комфортно?"

Статистика хромає

Під час медового форуму неодноразово піднімалося питання проблем галузі. Зокрема, зараз складно порахувати урожай чи залишки, адже значна кількість пасічників працює поза офіційною площиною.

Поточна статистика виглядає так:

• 62 тисячі зареєстрованих пасік (майже 3 мільйони бджолосімей);
• щорічне виробництво меду: 100-110 тисяч тонн;
• 29 потужностей з виробництва, переробки, упаковки та маркування;
• 29 експортерів;
• 30 лабораторій для досліджень (25 акредитованих).

Але ці цифри викликають чимало питань. "Нам критично потрібна актуальна статистика. Ми досі оперуємо довоєнними цифрами — 200 тисяч пасічників, 70 тисяч промислових, 110 тисяч тонн меду. Потрібно оцінити те, що маємо зараз. Це дуже важливо для стратегічного планування", — підкреслює Кричфалуші.

Внутрішній ринок: світло в кінці тунелю

Незважаючи на виклики, внутрішній ринок демонструє позитивні зміни. Порівнюючи сезони 2024 та 2025 років, експерти бачать подальший розвиток організованого рітейлу та збільшення кількості торгових точок навіть у невеликих містах. Вони продовжують витісняти неофіційних гравців.

"Якщо подивитися на 2024 рік, обсяг споживання від пасічника до кінцевого споживача майже не змінився. Але обсяг поставок через організований рітейл виріс майже на 5% порівняно з попереднім роком", — зазначив директор компанії "Мед України".

60% ринку — це фейк

Одним із ключових викликів залишається домінування продукції без бренду та походження. "60% ринку споживання сьогодні — це noname-бренд. Невідомо, де цей мед зроблено, які його якісні характеристики. Це наш виклик. Це потрібно змінювати. Ринок потребує активності: створити продукт, дати йому маркування, необхідну упаковку, сертифікувати", — додає Кричфалуші.

У цьому напрямі на допомогу пасічникам приходять грантові програми, державна підтримка та міжнародна технічна допомога. Це реальні інструменти оновлення та розвитку.

Таким чином, українське бджільництво доводить, що навіть в умовах війни можна не лише виживати, а й розвиватися, впроваджувати європейські стандарти, відкривати нові ринки та підвищувати якість продукції. Головне — системна робота, відкритий діалог та віра у майбутнє галузі.

Едуард Кричфалуші сформулював стратегічне бачення: "Якість, автентичність та відповідальність — це основа майбутнього бджільництва".

Раніше повідомлялося, яку рибу потрібно назавжди виключити з раціону.