Українцям розповіли, як змінилися правила припинення трудових договорів в умовах воєнного стану.
Як передає "Хвиля", про це повідомила пресслужба Головного управління ПФУ в Луганській області.
Призупинення трудових відносин в умовах воєнного стану регулюється Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Відповідно до статті 13 зазначеного Закону, призупинення трудового договору — це тимчасова ситуація, за якої роботодавець не може надати працівнику робоче місце, а працівник — виконувати свої обов’язки через військову агресію проти України. У таких умовах жодна зі сторін не може виконувати взяті на себе трудові зобов’язання.
Важливо: призупинення не є розірванням трудових відносин між працівником і роботодавцем.
Щодо фінансової сторони — виплата зарплати, гарантійних і компенсаційних сум працівникам у період призупинення договору має здійснюватися в повному обсязі державою-агресором, яка розпочала війну проти України.
1 травня 2025 року Верховна Рада остаточно ухвалила закон, який вносить зміни до регулювання трудових відносин під час дії воєнного стану, зокрема щодо обміну інформацією та процедури призупинення договорів.
Зокрема, закон визначає:
- максимальний строк призупинення дії трудового договору за ініціативою однієї зі сторін — не більше 90 календарних днів під час дії воєнного стану;
- за згодою сторін строк може бути продовжено більш як на 90 днів, але не довше дії або скасування воєнного стану;
- обов’язок сторін підтримувати зв’язок і в разі зміни контактних даних (адреса, електронна пошта, телефони) інформувати про це іншу сторону не пізніше ніж за 10 днів;
- визначено підстави для припинення та відновлення призупиненого трудового договору;
- передбачено порядок комунікації з працівниками та роботодавцями, у тому числі — фізичними особами;
- передбачено 14 днів для повідомлення працівника про необхідність виходу на роботу;
- закріплено право на припинення договору за визначеними законодавством підставами навіть під час призупинення.
Також передбачено захист працівників, які не можуть дістатися до роботи через перебування в зоні бойових дій. У такому разі звільнення за неявку — заборонене. Проте такий період не оплачується і не зараховується до стажу для основної щорічної відпустки.
Окремо законом встановлюється обов’язок для роботодавців: упродовж 60 календарних днів після набрання чинності цим законом актуалізувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОПів та громадських формувань інформацію про своє фактичне місцезнаходження та контактні дані, якщо раніше подана інформація є застарілою або недостовірною.
Нагадаємо, українцям розкрили, як збільшити майбутню пенсію.
