Чому найпотужніші армії світу — від Олександра Македонського до радянських та американських військ — ламали зуби об Афганістан, тоді як давня Персія успішно утримувала цей регіон століттями? Відповідь криється в унікальній моделі управління, яку описав історик Ілля Чедолума в ефірі з політологом Юрієм Романенком.
Аналізуючи книгу Томаса Барфілда "Тіньові імперії", який є фахівцем з історії Афганістану, Чедолума зазначив, що імперія Ахеменідів (Персія) була класичним прикладом "ендогенної імперії", яка робила ставку не на тотальний контроль, а на прагматичну толерантність.
"Імперія Ахеменідів була досить такою лояльною. Вони розуміли, що вони не здатні якби повністю контролювати всю територію, їм це і не потрібно", — пояснив історик.
Замість того, щоб насаджувати свою адміністрацію силою, перси працювали з місцевими лідерами: "Вони взаємодіяли з елітами, з різними групами еліт, і через символічні зв'язки, царські подарунки і тому подібне встановлювали свою владу".
За словами експерта, саме цей "м'який" підхід виявився єдиним ефективним ключем до контролю над складними територіями Центральної Азії.
"Цей підхід, який взяли Ахеменіди — це єдиний був спосіб встановити свій контроль над теренами Афганістану", — підкреслив Чедолума.
Усі наступні завойовники, які намагалися підкорити регіон військовою міццю, зазнавали фіаско. Історик нагадав, що навіть Олександр Македонський не зміг повноцінно приєднати ці землі.
"Інші імперії, які підходили з точки зору грубої сили, вони там зазнавали краху завжди... Про Британську імперію, Радянський Союз і США і нема чого казати", — підсумував Ілля Чедолума.
