Сучасні геополітичні гравці діють за лекалами стародавніх імперій, навіть якщо не усвідомлюють цього.
Історик Ілля Чедолума в ефірі з політологом Юрієм Романенком, аналізуючи книгу Томаса Барфілда "Тіньові імперії", порівняв Європейський Союз із середньовічною "ностальгійною імперією", а Китай — з династіями Тан і Сун.
За словами історика, Євросоюз ідеально вписується в тип "ностальгійної імперії" — структури, яка тримається не на жорсткій вертикалі влади, а на символічному капіталі та апеляції до спільного минулого.
"Це нагадує не тільки Священну Римську імперію Габсбургів, але в значній мірі нагадує зараз Європейський Союз... яка живе радше оцим капіталом символічного минулого, ніж чітким якби розумінням того, куди рухатись далі", — зазначив Чедолума.
Він підкреслив, що як колись імператори використовували авторитет Риму, так зараз Брюссель використовує цінності як інструмент впливу.
"Ми бачимо використання того символічного капіталу... апеляція до толерантності, до демократії, до європейських цінностей... В принципі це те саме, що було, коли імператори Священної Римської імперії взаємодіяли з іншими правителями", — пояснив експерт.
Щодо Китаю, то, на думку історика, Пекін зараз обирає між двома історичними стратегіями: агресивною військовою експансією (модель династії Тан) або економічним домінуванням (модель династії Сун).
"Китай стоїть на роздоріжжі... чи йти в більш таку агресивну експансіоністську модель династії Тан, чи залишитись в рамках моделі династії Сун, де більше економічна взаємодія з різними гравцями", — розповів Чедолума.
Він уточнив, що династія Тан була "більш агресивна, якби завойовницька", тоді як Сун "більше покладалась на економічну взаємодію, торгівлю". Від того, який шлях обере сучасний Китай, залежатиме майбутнє світової безпеки.