Українці готуються до чергового удару по гаманцях — науковці прогнозують зростання цін на хліб до 20% протягом 2026 року.
За розрахунками Світлани Черемісіної з Інституту аграрної економіки, звичайний буханець може коштувати до 73 гривень за кілограм. Однак економісти та виробники, з якими поспілкувався "Телеграф", закликають розрізняти реальні загрози та маркетингові стратегії.
Як змінилися цінники
З початку 2025 року хліб уже подорожчав на 11–15%. Динаміка зростання виглядає так:
Пшеничний з борошна вищого ґатунку: +15,4% (найшвидше зростання — до 2% на місяць).
Пшеничний з борошна першого ґатунку: +12,1% (додає 0,9–1,5% щомісяця).
Житній хліб: +11,3% (приріст 0,6–1,3% на місяць).
Батон: +9,3% (найповільніше подорожчання — від 0,5% до 1%).
Прогноз на 2026 рік: чого чекати на полицях
Якщо поточний тренд збережеться, у 2026 році ціни за кілограм продукції можуть зафіксуватися на таких позначках:
Хліб вищого ґатунку: 71–73 грн (+18–20%).
Хліб першого ґатунку: 55–57 грн (+15–17%).
Житній хліб: до 61 грн (+17–20%).
У Путіна покликали Зеленського на "безпечні" переговори до Москви
Залишилось три дні: Польща припинить виплати українцям
Україна відкинула "безглузді" гарантії Трампа: деталі таємних переговорів в Абу-Дабі
Наступні 2 роки вирішать все: чи переживе людство народження надрозуму
Батон (500 г): 36–37 грн (+15–17%).
Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів, пояснює, що дріжджі та інша сировина дорожчають паралельно з паливом. Окремим ударом стала електроенергія. Олексій Пучков, директор виробництва "Урожай", наголошує: "Я не кажу за електроенергію, яка вже за 10 грн десь іноді". Для порівняння, населення платить близько 4 грн за кВт·год.
Блекаути створюють дилему: працювати на генераторах чи зупиняти печі. "Виробники враховують "буферні витрати" та закладають ризики у калькуляцію", — додає Дученко. Олена Жукова, екс-директорка асоціації, підтверджує: сировина подорожчала значно більше ніж на 30%, а до економічних проблем додався ще й критичний дефіцит кадрів.
Економіст Олег Пендзин закликає не лякатися: "Продавець не продасть, якщо покупець не купить". Він нагадує, що навіть у найважчому 2022 році ціни не зросли більше ніж на 22%, попри обвал гривні. На його думку, заяви про "хлібний шок" — це часто маркетинговий хід, щоб підготувати споживача до нових цін.
Головні фактори стримування:
Купівельна спроможність: Соціальні стандарти у 2025 році не індексувалися, тож у людей просто немає зайвих грошей.
Тиск ритейлу: Торгові мережі вже розсилають листи з попередженням про обмеження цін.
Конкуренція: Соціальний хліб масових сортів за якістю не поступається дорогій випічці, що стримує весь ринок.
Експерти одностайно радять не скуповувати батони в запас. Хліб — продукт з обмеженим терміном придатності, а його подорожчання буде поступовим. Олексій Пучков прогнозує, що реальне зростання не перевищить 10–15% протягом року.
