Ринок пального в Україні увійшов у 2026 рік із турбулентністю: з 1 січня запрацював третій етап підвищення акцизів, а через політичні ігри в Раді АЗС опинилися під загрозою багатомільйонних штрафів. За підсумками минулого року ринок сягнув колосальних 400 млрд грн, проте ціни для водіїв продовжують повзти вгору.
З початку року державні мита на бензин, дизель та автогаз зросли в середньому на 30 євро. Тепер частка податків у кожному літрі пального перевищує 40%. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко прогнозує подорожчання пального в середньому на 2 гривні. На його думку, цьому сприяє не лише акциз, а й завищена маржа дилерів та відсутність дієвої антимонопольної політики.
Іншу позицію має директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн. Експерт вважає, що цінники на бензин та дизель можуть залишитися стабільними завдяки падінню світових цін на нафту, яка компенсує податкове навантаження. Виняток - скраплений газ. Вартість LPG вже наближається до 38 грн за літр і, ймовірно, зросте ще на гривню через дефіцит у Європі, де газ масово використовують для опалення.
Національний банк у своєму звіті налаштований песимістично і називає початок 2026 року переломним, прогнозуючи подальше зростання цін. Додатковий тиск створює логістика: росіяни посилили удари по мостах на Одещині, намагаючись відрізати шляхи імпорту з Румунії. Попри це, трейдери запевняють, що дефіциту не буде - ринок навчився швидко переорієнтовуватися на західний кордон та залізницю.
Найгостріша ситуація склалася з нормою про біоетанол. Верховна Рада провалила голосування за відтермінування штрафів для АЗС, які продають бензин без додавання 5% спирту. Через демарш окремих фракцій законопроект не прийняли, і з 1 січня контролюючі органи технічно мають право штрафувати мережі на 20 грн за кожен літр "неправильного" бензину.
Оскільки більшість заправок продовжує возити пальне без біоетанолу, галузь опинилася в законодавчій пастці до середини січня, коли парламент знову збереться на засідання.
