Понад 90% українців, які пройшли через російські катівні та місця несвободи, не можуть отримати офіційний статус жертви в Україні. Через відсутність паперових доказів утримання ці люди залишаються без державних виплат та соціальних гарантій.
Про це в ефірі Ранок.LIVE заявив виконавчий директор Української гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
Система побудована так, що статус та фінансову допомогу автоматично отримують лише ті, хто повернувся додому в рамках офіційних процедур обміну. Однак це лише верхівка айсберга.
Величезна кількість цивільних проходить через затримання терміном від кількох днів до місяців, зазнаючи тортур (побиття, електричний струм, вибиті зуби), але Росія їх не обмінює, а просто "викидає" на вулицю.
Чому неможливо довести статус
Окупаційна влада свідомо не видає жодних довідок про звільнення. "Людину просто випихають і кажуть: 'Все, тебе тут не було і забудь про це'", — пояснює правозахисник.
Повернувшись на підконтрольну Україні територію, жертва стикається з тим, що держава вимагає документальне підтвердження факту позбавлення волі. Свідчень самої людини про пережите часто виявляється недостатньо для юридичного визнання статусу.
Як отримати статус без "папірця" від окупантів
Проблема встановлення факту позбавлення волі регулюється спеціальною Комісією при Мінреінтеграції. Коли у людини немає документів (довідки від МКЧХ або російських тюремників), єдиним шансом стають свідчення інших осіб. Згідно із законодавством, факт полону можуть підтвердити покази щонайменше двох свідків, які вже мають офіційний статус позбавлених свободи, або дані з відкритих джерел (відео допитів, списки правозахисників). Проте на практиці цей процес може тривати роками.
Відсутність статусу позбавляє людину права на одноразову грошову допомогу (100 тис. грн) та щорічну допомогу за час перебування в неволі. Окрім фінансового аспекту, це блокує доступ до безкоштовної юридичної допомоги, санаторного лікування та зарахування терміну полону до страхового стажу, про що йшлося у новому законі № 4280-IX.
