Країни G7 та Європейський Союз ведуть переговори про заміну цінового ліміту на російську нафту повною забороною морських послуг, щоб скоротити нафтові доходи, які фінансують війну Росії проти України.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на шість джерел, знайомих із ситуацією.
Росія експортує понад третину своєї нафти західними танкерами — переважно до Індії та Китаю. Заборона припинить цю торгівлю, яка здебільшого здійснюється через флоти морських країн ЄС, зокрема Греції, Кіпру та Мальти.
Заборона може увійти до наступного пакету санкцій ЄС проти Росії, запланованого на початок 2026 року. ЄС хоче ухвалити заборону разом із ширшою угодою G7 перед включенням її до пакету.
Британські та американські чиновники просувають цю ідею на технічних зустрічах G7. Остаточне рішення США залежатиме від тактики тиску, яку обере адміністрація Дональда Трампа на тлі мирних переговорів між Україною та Росією.
Адміністрація Трампа скептичніше ставиться до цінового ліміту і відмовилася підтримати Британію, ЄС та Канаду, коли ті у вересні 2025 року погодились знизити ліміт на сиру нафту з $60 до $47,6 за барель.
За даними фінського незалежного Центру досліджень енергетики та чистого повітря, у жовтні Росія експортувала 44% своєї нафти санкційними танкерами "тіньового флоту", 18% — несанкційними танкерами тіньового флоту, а 38% російської нафти перевозили танкери, пов'язані з країнами G7, ЄС та Австралією.
Загальний флот, що працює з санкційною нафтою з Росії, Ірану та Венесуели, налічує 1423 танкери, з яких 921 перебуває під санкціями США, Британії або ЄС, за даними Lloyd's List Intelligence.
Питання обмеження російського нафтового експорту залишається ключовим напрямком західної санкційної політики. Після запровадження цінового ліміту у 2022 році Росія витратила близько $10 млрд на створення тіньового флоту для транспортування нафти до Азії, переважно до Китаю та Індії. За даними ГУР МО, цей флот налічує сотні здебільшого застарілих суден без належного страхування, що становлять близько 17% світового флоту нафтових танкерів.
Санкції вже призводять до серйозних логістичних проблем: на світовому ринку зафіксовано безпрецедентне накопичення сирої нафти в танкерах у морі, що досягло майже 1 мільярда барелів. Перевантажений танкерний флот фіксує рекордні витрати — понад 100 тисяч доларів на добу за одне судно, а податкові надходження від нафти в Росії впали більш ніж на 24% у річному вимірі.
Країни G7 ще у жовтні домовились про посилення санкційного тиску на російський нафтовий експорт, зобов'язавшись діяти проти держав і компаній, які допомагають Москві обходити існуючі обмеження. Повна заборона морських послуг стане логічним продовженням цієї політики та може суттєво ускладнити логістику російського експорту.
