Пекін продовжує послідовно виступати проти використання заморожених російських активів на користь України, стверджуючи, що такий "односторонній тиск" не сприятиме мирному врегулюванню конфлікту.
Про це на брифінгу заявив речник Міністерства закордонних справ КНР Лінь Цзянь, коментуючи плани Єврокомісії щодо надання Україні "репараційної позики" за рахунок коштів РФ, передає Укрінформ.
Тільки ООН має право на санкції
За словами Ліня Цзяня, Китай виступає проти будь-яких односторонніх санкцій, які не були затверджені Радою Безпеки ООН і порушують міжнародне право.
"Китай послідовно виступає проти будь-яких односторонніх санкцій, які порушують міжнародне право та не схвалені Радою безпеки ООН. Такі односторонні дії лише ускладнюють ситуацію", — наголосив речник.
Дипломат зазначив, що замість запровадження економічного тиску та конфіскації активів, усі залучені сторони мають зосередити зусилля на створенні сприятливих умов для політичного врегулювання конфлікту шляхом переговорів.
"Усі сторони мають сприяти політичному врегулюванню кризи та створювати умови для мирних переговорів, а не навпаки", — підкреслив представник зовнішньополітичного відомства КНР.
Двоякий нейтралітет Пекіна
Як відомо, Пекін офіційно декларує нейтралітет щодо російсько-української війни, уникаючи при цьому визначення агресора та жертви. Хоча лідери Китаю регулярно закликають до деескалації та політичного врегулювання, Росія послідовно ігнорує ці заклики свого найближчого союзника, продовжуючи наступальні дії, на що китайська сторона "наполегливо не помічає".
Подарунок на $20 мільярдів
Китай заощадив $20 мільярдів на закупівлях російської нафти з 2022 року завдяки знижкам, які Москва змушена надавати після початку повномасштабної війни проти України.
За підсумками 2024 року Росія забезпечила майже 19% китайського імпорту енергоресурсів на загальну суму близько $100 мільярдів, ставши найбільшим постачальником нафти з часткою близько 20%, заявив глава "Роснєфті" Ігор Сєчін на енергетичному форумі в Пекіні.
Економити на російських баррелях Китаю дозволяють дисконти, які російські нафтовики змушені давати після початку війни. Максимального рівня — 16% до цін інших постачальників до КНР — знижки досягали влітку 2022 року, випливає з підрахунків Інституту Гайдара. До кінця 2023 року середня знижка для китайських клієнтів скоротилася до 5% до Brent, у 2024 році практично зникла, а в 2025-му знову почала зростати: 2,8% у першому кварталі, 6,3% — у другому.
Українців закликали заклеїти вікна плівкою: у чому справа
Кліматична загроза: частина України може піти під воду через глобальне потепління
Зеленський їде додому: зустріч із Віткоффом та Кушнером скасували
Старість без пенсії: скільки отримають українці, які не мають страхового стажу
Індія — другий за величиною покупець нафти з Росії після Китаю — заощадила на знижках $12,6 мільярда за 2022-2025 роки. Загалом знижки для Індії та КНР могли обійтися російським нафтовикам у $33 мільярди, або 2,6 трильйона рублів за поточним курсом.
