Держфінмоніторинг зафіксував різке зростання кількості підозрілих фінансових операцій в Україні. За три квартали 2025 року до відомства надійшло на 10% повідомлень більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Правоохоронцям передали матеріали на загальну суму 150 мільярдів гривень, причому левову частку отримало Бюро економічної безпеки, повідомляє Опендатабот.
Кількість повідомлень зростає щороку
За три квартали 2025 року Держфінмоніторинг отримав 1 434 785 повідомлень про фінансові операції, що підлягають перевірці. Це на 10% більше, ніж за той самий період торік — 1,3 мільйона повідомлень.
Після затишшя у перший рік повномасштабної війни кількість повідомлень, які підпадають під фінмоніторинг, рік до року лише зростає. У 2024 році їхній обсяг збільшився одразу на 22%. Цьогоріч щомісяця в середньому надходить близько 160 тисяч повідомлень.
Динаміка за роками:
- 2021 — 1 190 475 повідомлень
- 2022 — 853 465 повідомлень
- 2023 — 1 025 757 повідомлень
- 2024 — 1 302 053 повідомлення
- 2025 (9 місяців) — 1 434 785 повідомлень
Банки передають 99% інформації
Переважна більшість повідомлень — 99% — надходить від банків: 1,42 мільйона звітів. Небанківські установи передали ще майже 15 тисяч. Основна маса повідомлень стосується порогових фінансових операцій — понад 1,18 мільйона (83%). Підозрілих операцій значно менше — близько 243 тисяч (17%). Решта — це повідомлення, надіслані у відповідь на запити щодо відстеження, а також комбіновані звіти.
Сума підозрілих операцій зросла втричі
Хоча кількість матеріалів, які направляють до правоохоронців, майже не змінилася, сума підозрілих операцій зросла майже втричі. Так, 794 матеріали на загальну суму 150,46 мільярда гривень було передано до правоохоронних органів.
БЕБ отримав найбільше матеріалів
Найбільше Держфінмоніторинг завантажив роботою Бюро економічної безпеки України: до них направлено понад третину матеріалів з усього обсягу на загальну суму 99,3 мільярда гривень.
Експрезидент Польщі попередив про катастрофічний сценарій для України
Старість без пенсії: скільки отримають українці, які не мають страхового стажу
Тотальний техогляд для всіх авто: водіям готують нову систему перевірок за стандартами ЄС
Орендар може відсудити квартиру у власника: юрист поставила крапку
Розподіл матеріалів між відомствами:
- Бюро економічної безпеки — 267 матеріалів (33,6%) на суму 99,3 млрд грн
- Національна поліція — 230 матеріалів (29%) на суму 36,7 млрд грн
- СБУ — 120 матеріалів (15,1%) на суму 8,2 млрд грн
- ДБР — 71 матеріал (8,9%) на суму 3,1 млрд грн
- НАБУ — 67 матеріалів (8,4%) на суму 1,3 млрд грн
- Офіс Генпрокурора — 39 матеріалів (4,9%) на суму 1,8 млрд грн
Рекордний жовтень і податкові правопорушення
Лише за жовтень 2025 року до правоохоронних органів було направлено 208 матеріалів на майже 80 мільярдів гривень — це вже більше, ніж за весь минулий рік.
Сталися значні зрушення й у справах про податкові правопорушення: від початку року передано 300 матеріалів, у яких йдеться про операції з ознаками податкових правопорушень на понад 157 мільярдів гривень. Це у 14 разів більше, ніж торік.
Превентивна модель працює
"За 10 місяців 2025 року ми передали до правоохоронних органів більш ніж тисячу матеріалів на понад 230 мільярдів гривень підозрілих операцій, що у чотири рази більше, ніж за аналогічний період торік. Для цього нами було проаналізовано транзакцій на суму понад 1 трильйон гривень", — коментує голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін.
За його словами, це прямий результат превентивної моделі: відомство саме виявляє ризики та передає матеріали правоохоронним органам. Торік відсоток ініціативно переданих матеріалів становив 63%, зараз — 70%. Наразі Держфінмоніторинг працює над впровадженням штучного інтелекту, щоб автоматизувати процеси аналізу фінансових даних.
Що таке порогові та підозрілі операції
Держфінмоніторинг перевіряє фінансові операції двох видів: порогові та підозрілі.
Порогові фіноперації — ті, сума в яких дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень та має хоча б одну із наведених ознак: прояв сепаратизму чи тероризму, ризик фальсифікації рахунків-фактур у зовнішньоекономічній діяльності, дистанційне відмивання коштів, багато готівки в обігу.
Підозрілі фіноперації не залежать від суми, а лише від наявності підозр і доказів у банку, який обслуговує людину. На це може впливати поведінка особи, невідповідність наданої інформації та інші чинники.