Російська влада готова запропонувати китайським компаніям побудувати залізницю Курагіно—Кизил у Туві в обмін на право інвесторів з КНР розробляти родовища рідкісних та рідкісноземельних металів у регіоні.
Про це "Коммерсанту" повідомив спецпредставник глави республіки Володимир Донських.
За його словами, подібні угоди за схемою "інфраструктура в обмін на ресурси" вже використовуються Китаєм у Монголії. Зокрема, за такою схемою будуватиметься залізниця на території країни з підходом до російсько-монгольського пункту пропуску "Цаган-Толгой" у Туві — "Арц-Суурь" у Монголії.
Дорога Курагіно—Кизил має стати частиною Центрально-Євразійського транспортного коридору, який з'єднає Росію, західні аймаки Монголії із Синьцзян-Уйгурським автономним районом КНР. Первісну угоду про будівництво дороги протяжністю 410 кілометрів підписали ще 2008 року з екс-сенатором Сергієм Пугачовим. Планувалося, що дорога приєднає до залізничної мережі Елегестське родовище з запасами 855 мільйонів тонн коксівного вугілля. Однак досі запустити проєкт не вдалося.
За словами Донських, у межах угоди про будівництво дороги китайські компанії можуть отримати доступ до видобутку рідкісноземельних металів на Улуг-Танзекському та Арисканському родовищах. Водночас за дорученням президента РФ для повного циклу переробки рідкісноземельних металів до 2030 року на півдні Красноярського краю має бути сформовано Ангаро-Єнісейський науково-виробничий кластер.
"Для розвитку кластера необхідна транспортна інфраструктура, але у федерального бюджету та РЖД обмежені можливості", — підкреслив Донських. Він додав, що умовою видобутку металів китайськими компаніями може бути створення спільного підприємства з російським партнером, а також надання відсутніх у Росії технологій збагачення складних поліметалічних руд.
Улуг-Танзекське родовище — друге за розміром запасів літію (665,5 тисячі тонн) у Росії. Воно перебуває в нерозподіленому фонді. Ліцензією на Арисканське родовище із запасами ніобію та танталу також ніхто не володіє. Інвестиційна ємність лише Улуг-Танзекського родовища — мінімум 20 мільярдів рублів, оцінює керуюча партнерка "S+Консалтинг" Олена Лацко.
У РЖД повідомили, що наразі в компанії оцінюють доцільність формування Центрально-Євразійського транспортного коридору, який передбачає будівництво лінії Курагіно—Кизил—Цаган-Толгой з подальшим проходженням через Монголію до кордону з Китаєм.
"Інфраструктура в обмін на ресурси" — одна зі стратегій, яку застосовує Китай, зокрема в Африці, зазначає юристка антимонопольної практики юрфірми Vegas Lex Камілла Найдіна. Однак у Росії така практика не регламентована.
Директор хіміко-технологічного блоку "Росатом Наука" Андрій Голіней попередив, що Китай навряд чи буде зацікавлений у розвитку глибокої переробки рідкісноземельних металів у Росії. "Пекін отримає контроль над сировинною базою, але не дозволить розвивати внутрішній ринок технологій високих переділів сировини, щоб залишити Росію в залежності від китайської продукції", — підсумував Голіней.
