Ера цифрових гаманців: майже кожна третя картка українців стала токенізованою

Українці продовжують активно відмовлятися від готівки, демонструючи стабільне зростання популярності безготівкових розрахунків.

За дев'ять місяців 2025 року частка безготівкових операцій із платіжними картками зросла майже до двох третин від загального обсягу. Про це свідчить свіжа статистика використання платіжних карток, емітованих українськими банками.

Ключові показники зростання

Згідно з даними НБУ, за січень-вересень 2025 року українці провели операцій на загальну суму 5 217,6 млрд грн.

Частка безготівки за сумою: Безготівкові розрахунки склали 65,4% від загальної суми операцій (порівняно з 64,8% за аналогічний період 2024 року).

Частка безготівки за кількістю: За кількістю операцій безготівкові розрахунки домінують — 95,4% (проти 94,5% у 2024 році).

Динаміка зростання: Обсяг безготівкових операцій зріс на 9,9% (до 3 414,2 млрд грн), а кількість операцій — на 11,7% (до 6 745,7 млн шт.) порівняно з минулим роком.

Цифровізація та безпека

Зростання популярності цифрових платежів підтверджується також збільшенням використання сучасних технологій:

Безконтактні картки: Більше половини (59,6%) усіх активних платіжних карток є безконтактними.

Токенізація: Кількість токенізованих платіжних карток (використовуються у смартфонах та годинниках через Google Pay, Apple Pay) зросла на 13% з початку року, сягнувши 18,6 млн шт. Майже кожна третя активна картка (31,5%) є токенізованою.

Ці дані свідчать про те, що українська платіжна інфраструктура продовжує розвиватися та інтегруватися з глобальними цифровими трендами, попри всі виклики.

Чому економіка України не зможе прискоритися до 2027 року

Національний банк України (НБУ) оприлюднив свіжий прогноз, згідно з яким українська економіка продовжить відновлення після шоків війни, але темпи цього зростання будуть досить стриманими. Регулятор очікує, що зростання ВВП у 2025 році становитиме близько 2%.

У наступні два роки (2026–2027 рр.) темпи зростання можуть дещо прискоритися, коливаючись у межах 2–3% щорічно.

НБУ прямо пов'язує повільне відновлення з довгостроковими наслідками російської агресії, які обмежують економічний потенціал країни:

Втрати ресурсів: Значна втрата людського капіталу (людей), втрата територій та критичних виробничих потужностей.

Енергетичний дефіцит: Пошкодження енергосистеми та, як наслідок, дефіцит електроенергії, що є серйозним гальмом для промисловості та бізнесу.

Проблеми в АПК: Слабкий урожай та ускладнення газовидобутку.

Ці фактори створюють комплексний негативний вплив, не дозволяючи економіці повернутися до швидких темпів розвитку.

Драйвери відновлення

Незважаючи на гальмівні фактори, економіку підтримуватимуть три ключові джерела:

Міжнародна допомога: НБУ оцінює, що наступного року вона може перевищити 45 мільярдів доларів США, що критично важливо для фінансування державних потреб та компенсації воєнних втрат.

Бюджетні витрати: Активне державне фінансування армії, соціальних програм та інфраструктури, що стимулює внутрішній попит.

Аграрний сектор: Активізація збору врожаю у другому півріччі, яка додасть імпульсу економічній активності, попри загалом слабкі показники.

Таким чином, українська економіка перебуває у стані "повільного, але зростання", яке повністю залежить від зовнішнього фінансування та здатності країни адаптуватися до постійних внутрішніх викликів.