П’ять країн у маршруті: Україна та Греція підписали угоду про постачання газу

Президент України Володимир Зеленський в Афінах провів зустріч із прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом.

За інформацією Офіса президента, у їхній присутності відбулося підписання Листа про наміри щодо постачання природного газу в Україну в зимовий період.

Глава держави подякував Греції за принципову та відчутну підтримку захисту України в цій війні, наших людей, суверенітету, територіальної цілісності та незалежності.

"Наші домовленості з Грецією сьогодні – це важлива частина великого енергетичного пакета, який ми підготували на цю зиму, щоб забезпечити Україну газом. Я хочу подякувати тобі ще раз, дорогий друже. Дякую твоїй команді, компаніям за те, що ми можемо це здійснити", – сказав Володимир Зеленський.

Документ підписали голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький і гендиректор грецької державної компанії DEPA Commercial Костянтінос Ксіферас. У межах майбутньої угоди транспортування газу до України буде здійснюватися маршрутом, який спільно забезпечують оператори газотранспортних систем п’яти європейських країн.

Президент і прем’єр-міністр також обговорили довгострокові домовленості – отримання природного газу зі США через Грецію. Володимир Зеленський подякував за цю можливість Сполученим Штатам і Президенту Дональду Трампу.

"Таким чином Україна отримує доступ до надійних джерел енергії. А Греція стає вузлом постачання американського скрапленого газу до Центральної та Східної Європи. Це має вирішальний внесок в енергетичну стабільність, стійкість і безпеку не тільки нашого, але й вашого регіону. Безсумнівно, це шлях до того, щоб бути незалежними від російського газу, і Європа припинить купувати російський газ", – акцентував прем’єр-міністр Греції.

Дешевої енергії більше не буде

Фахівець з енергетики Михайло Шустер попередив, що в Україні більше не буде дешевої енергії.

У розмові з Юрієм Романенком він пояснив фундаментальну особливість довоєнної української енергетики: "У ній була безліч старих працюючих об'єктів генерації, які вже давно окупилися. Тобто не потрібно витрачати гроші для того, щоб повернути їх інвесторам. Тому всі гроші, які йшли, йшли на паливо, на зарплату персоналу, ну і на всякі дрібні бризки".

Ці "дрібні бризки" — евфемізм для корупції. Але навіть з корупцією ціна залишалася відносно доступною, тому що був відсутній капекс — витрати на капітальне будівництво.

"Уявіть собі, що в цьому міксі раптом з'являється капекс," — каже Шустер. Він наводить приклад з сонячною енергетикою: "Для того, щоб її впроваджувати, ввели спеціальний тариф 17 центів за кіловат, який був настільки шоколадний, що просто, ну, нікуди дітися".

Чому знадобився такий щедрий тариф? "Виходить, що нові об'єкти не в змозі конкурувати з побудованими станціями. І, відповідно, побудувати новий об'єкт, ну, по-чесному неможливо. Тобто його можна побудувати або на схематозі, або це діло підтримує держава".

Ключова теза: "Підкреслюю, не тому, що вона [сонячна енергетика] дорога, а тому, що нове енергетичне будівництво коштує освіжаюче дорого. Якщо електрика дорога на старих потужностях, то з необхідністю введення нових потужностей вона буде підніматися до дуже-дуже освіжаючих розмірів".