Другий Глобальний саміт з корінного миробудування відбудеться у Нью-Йорку 25–26 квітня 2026 року. У форумі братимуть участь представники Меджлісу кримськотатарського народу та Кримськотатарського ресурсного центру.
Про це повідомив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член президії Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв у коментарі Укрінформу.
Правозахисник зазначив, що враховуючи те, що Крим зараз тимчасово окупований росіянами, тому для кримських татар важливо брати участь у подібних заходах. Барієв наголосив, що сьогодні у світі відбувається близько 107 війн і більшість із них - на території корінних народів.
"Потрібно зробити так, щоб корінні народи могли брати участь в переговорах, якщо це стосується їх території, землі, щоб їх інтереси враховувалися", - зауважив він.
За словами правозахисника, мета саміту з корінного миробудування – адвокатувати прийняття ГА ООН рішення про декаду (десятиріччя) корінного міробудування, а також посилити Глобальну мережу корінних миробудівників, переговорників та медіаторів.
Барієв поінформував, що у другому саміті Корінного миробудування планується участь близько 120 лідерів корінних народів з 30 країн. Делегати обговорюватимуть питання залучення підходів корінних народів до побудови миру, які б забезпечили і сформували глобальні відповіді на конфлікти та екологічні кризи в світі.
Організатори саміту – Глобальна мережа корінних миробудівників, переговорників та медіаторів, який спрямований на захист прав корінних народів, їх культур, мов та збереження ідентичності участі корінних народів у миробудуванні.
Перший Глобальний саміт з Корінного миробудування відбувся у квітні 2024 року у Вашингтоні. У форумі брали участь представники корінних народів світу.
Переслідування кримських татар
20 жовтня 2025 року Європейський суд з прав людини розпочав розгляд справ щодо заборони Росією у 2016 році Меджлісу кримськотатарського народу.
У 2017 році за сприяння Кримськотатарського ресурсного центру було подано 17 індивідуальних заяв до ЄСПЛ як від фізичних осіб, так і від Херсонського регіонального меджлісу кримських татар та його місцевих меджлісів, а також інших інституцій самоврядування кримськотатарського народу у зв’язку із забороною Меджлісу кримськотатарського народу. Також у 2017 році було подано заяву в ЄСПЛ від Меджлісу кримськотатарського народу.
Мета цих справ полягає в тому, щоб ЄСПЛ визнав не просто спроби агресора ліквідувати діяльність певної політичної або громадської організації кримських татар, а системний тиск на всю самоорганізацію корінного кримськотатарського народу, зокрема на його представницьку систему. Такі дії окупаційної влади є частиною геноцидальної політики Кремля та проявом расистської ідеології російського імперіалізму.
Влітку 2025 року КРЦ на запит Суду після тривалої комунікації із заявниками подали до ЄСПЛ додаткові матеріали, що стосуються переслідування представників Херсонського регіонального меджлісу кримських татар та його місцевих меджлісів.
"Фас!" з Вашингтона: Куртєв пояснив, чому НАБУ атакувало Зеленського
Аналітик Bild заявив, що Україна наближається до поразки у війні з РФ: Коваленко відреагував
Пенсіонерів перевірять по відео: які документи готувати вже зараз
Торкнеться мільйонів українців: важливе нововведення вже з 25 листопада
"...Через російську окупацію частина членів регіонального та місцевих меджлісів опинилася у в’язницях, частина через переслідування та катування була змушена виїхати на підконтрольну української владі територію України або у треті країни, а ті, хто залишився, перебувають під постійним тиском окупантів", – наголосив Барієв.
Представник заявників у Суді адвокат Борис Бабін відзначив складність визначення статусу заявників у контексті прав корінних народів, що майже не розглядалися ЄСПЛ раніше.
"Найбільш драматичними, як на мене, тут стали справи місцевих меджлісів Херсонщини, які у 2017 році писали до Євросуду саме про ризики майбутньої агресії РФ на материкову Україну та подальших прогнозованих утисків там окупантами кримських татар, що й сталося з 2022 року", — зауважив він.
