Українські FPV-дрони стали вдвічі ефективнішими: Le Monde розкрило секрет

Україна різко покращила ефективність ударів своїх FPV-дронів.

Як передає "Хвиля", про це розповідає французьке видання Le Monde.

З літа 2024 року українська армія почала масово використовувати принципово нову технологію для FPV-дронів — систему TFL-1, яка дозволяє безпілотнику самостійно керувати польотом на фінальній ділянці атаки, приблизно за 500 метрів до цілі.

Розробка призначена для ударів у зонах, де оператор фізично не може підтримувати радіозв’язок із дроном — через складний рельєф місцевості або через російське радіоелектронне придушення.

Скепсис змінився захватом

"Місяцями стартапи морочили нам голову розмовами про штучний інтелект, і коли я вперше почув про TFL-1, ставився до цього скептично", — ділиться враженнями 34-річний військовослужбовець із позивним Лінкольн, оператор БПЛА у складі ГУР.

За його словами, він випробував десятки дронів із так званими автономними системами наведення, але жоден не виправдав очікувань. Однак презентація компанії The Fourth Law, заснованої 36-річним програмістом Ярославом Ажнюком у 2023 році, змінила його думку. На початку літа він замовив перші 10 модулів.

"Коли ми протестували систему, одразу побачили: вона дійсно захоплює рухому ціль на відстані 400 метрів", — каже військовий.

Проблему "радіотіні" вирішено

Підрозділ Лінкольна спеціалізується на ударах по російській логістиці та військовій техніці у ближньому тилу — на відстані 20–40 кілометрів за лінією фронту. Основна проблема, з якою стикаються оператори, — так звана "радіотінь": зона, де сигнал між оператором і дроном зникає через перешкоди або особливості ландшафту.

Пряма видимість між передавачем і приймачем критично важлива для пілотів, і що більше відстань — то гостріша проблема. У Харківській області, де працює Лінкольн, рельєф досить складний, а його підрозділ щоденно запускає 10-15 дронів.

Військовий пригадує епізод, коли завдяки TFL-1 вдалося уразити скупчення техніки, приховане в радіотіні. "Вони думали, що за скелею у безпеці", — уточнює він. Виявивши ціль, оператор "захопив" її, після чого вбудований штучний інтелект самостійно спрямовував дрон у зону, де відеосигнал, телеметрія і управління вже були відсутні.

"Усі 10 наших запусків із TFL-1 потрапили точно в ціль", — запевняє Лінкольн. Він уже замовив ще 30 таких модулів. Єдине обмеження для закупівель — бюджет.

50% влучань проти середніх 30%

412-та окрема бригада безпілотних систем "Немезіда", що діє на ділянці фронту між Запоріжжям і Покровськом, теж вирішила придбати TFL-1 — одразу 100 штук, попри початкову недовіру.

"Командування думало, що це обман. Ми знаємо, що багато виробників працює над ІІ-наведенням, але довести розробку до реального результату надзвичайно складно", — розповідає 35-річний інженер-контролер якості дронів із позивним Тоні.

За словами 37-річного пілота дронів Джаза, їхнє підрозділ здійснює близько 1000 FPV-атак на місяць і виконує 50% місій, тоді як середній показник по інших частинах — 30–35%.

"Зараз ми здійснили 20 запусків TFL-1, і половина з них успішна. Щодо інших 10 — ми не впевнені: або через камеру, або тому, що росіяни встигли збити дрон із гвинтівки", — підкреслив він.

Тоні зазначає, що для більш ефективного використання TFL-1 потрібна краща камера. Це дозволило б точніше фіксувати та розрізняти цілі. Поки система чудово наводиться на техніку, але складніше — на людську фігуру. За його словами, ШІ допомагає оператору, але не замінює його повністю.

Сертифікація Міноборони та перспективи

Система TFL-1 сертифікована Міністерством оборони України та вже використовується приблизно двадцятьма бригадами на полі бою. Назва компанії The Fourth Law ("Четвертий закон") іронічно відсилає до "трьох законів робототехніки" Айзека Азімова 1940-х років, які забороняють роботам завдавати шкоди людині.

Засновник компанії Ярослав Ажнюк пояснив виданню, що модуль підходить до кількох типів дронів, а його вартість — від 50 до 100 доларів (43-86 євро), тобто менш ніж 10% повної вартості баражуючого боєприпасу. Це лише перший рівень із лінійки п’яти майбутніх модулів, які в перспективі забезпечать дронам повну автономність у навігації та виборі цілей.

Як працює алгоритм

Ажнюк демонструє роботу алгоритму, аналізуючи відео атак, знятих дронами з TFL-1. Він пояснює:

• зелений трекер - ручне управління;
• червоний - режим ШІ;
• миготливий синій - активувався другий шар нейромережі, що розпізнав і супроводжує техніку.

Після цього окремий алгоритм автоматично виводить безпілотник у центр цілі. За словами Ажнюка, саме здатність системи коректно обробляти "тисячі прикордонних сценаріїв" у реальному середовищі відрізняє TFL-1 від інших розробок.

Гонка технологій

Сьогодні наведення на фінальному етапі польоту - один із ключових викликів у сфері військових технологій, і The Fourth Law прагне закріпитися в цьому напрямку. Компанія вже веде кілька проєктів із міжнародними партнерами. Публічно відомий один - спільна робота Odd Systems і данської Terma A/S над дроном-перехоплювачем із ІІ-наведенням. Паралельно на фронті свої ІІ-модулі тестують щонайменше три західні оборонні компанії - Auterion, Parrot і Helsing. Однак поки невідомо, чи дійшли їхні розробки до серійного виробництва.

Програміст підкреслює, що продає свої модулі виключно українській армії.

"Наш модуль неможливо скопіювати й встановити на російський дрон, навіть якщо він потрапить до них цілим", - запевняє він.

Росіяни теж працюють над ШІ

Втім, за даними українського спеціаліста з радіоелектронної боротьби Сергія Бескресного, російські інженери вже створили одну або кілька власних ШІ-систем. Зафіксовано дві-три атаки роїв російських безпілотників, а дрон V2U, що має автономну навігацію та дальність до 100 кілометрів, судячи з усього, уже випускається серійно.

Ажнюк сподівається, що держава не пропустить критичний момент і почне масові закупівлі, щоб кожен український дрон отримав термінальне наведення, автономність і штучний інтелект.

Раніше повідомлялося, що Україна першою в світі застосує унікальну "стіну дронів" проти російських ударів.