Німецький бізнес під вогнем критики: попри понад три роки повномасштабної війни РФ проти України, сотні компаній із Німеччини залишаються на російському ринку, використовуючи санкційні винятки та схеми формальної відповідності. Як повідомляє Euronews, лише у 2024 році вони сплатили Кремлю мільярди доларів податків, які, за оцінками експертів, зміцнюють воєнну економіку Росії.
За інформацією Київської школи економіки (KSE), коаліції B4Ukraine та ініціативи Squeezing Putin, іноземні компанії, що продовжують працювати в РФ, у 2024 році перерахували до російського бюджету понад 20 млрд доларів. Від початку повномасштабного вторгнення ця сума перевищила 60 млрд доларів — майже половину воєнного бюджету Росії на 2025 рік. Німецькі компанії внесли більш як 500 млн доларів податку на прибуток, а загальні щорічні платежі оцінюються у 1,7–2 млрд доларів.
"Компанії підтримують військову економіку Росії через податки", — підкреслює керівник B4Ukraine Сінані. Він наголошує: навіть формально дотримуючись правил, міжнародний бізнес фактично зміцнює агресора. "Компанії, які залишаються в Росії, ризикують стати частиною воєнної машини", — попереджає він, додаючи, що на 2 млрд доларів держава-агресор може закупити до 10 тис. ударних дронів "Шахед".
Серед компаній, які продовжують роботу в РФ, — виробник сиру Hochland та будівельний гігант Knauf. Hochland має три заводи, зокрема в Бєлгородській області, поблизу українського кордону. Компанія пояснює присутність у РФ "відповідальністю за 1800 працівників" і заявляє, що "найрішучіше засуджує невиправдану війну російського уряду проти народу України". Водночас бізнес продавати не планують, попри "значне падіння рентабельності".
Knauf опинилася в центрі міжнародного резонансу після розслідування ARD, яке показало використання матеріалів компанії під час російського "відновлення" зруйнованого Маріуполя. Корпорація заперечує співпрацю зі структурами Міноборони РФ, стверджуючи, що продає продукцію лише через незалежних дистриб’юторів. У 2024 році Knauf оголосила про намір піти з РФ, однак угода про продаж активів не відбулася. Компанія повідомляє, що не отримує прибутку з російського бізнесу, який тепер управляється локально, та продовжує інвестувати в Україну: у Києві працює завод із 420 співробітниками, ще два будуються на заході країни.
Водночас вихід із РФ ускладнюється: Москва у 2024 році підвищила податок на продаж активів іноземних компаній до 35% і ввела необхідність особистого дозволу Путіна на угоди на суму понад 50 млрд рублів.
Попри міжнародний тиск, у Росії продовжують працювати 248 компаній із Німеччини. За оцінками CFE, їхній оборот у 2024 році склав близько 21,7 млрд доларів, при цьому 55% німецького бізнесу, що працював до вторгнення, досі залишається в РФ.
B4Ukraine попереджає: санкції ЄС не дають повного ефекту саме через продовження діяльності міжнародних корпорацій.
"Санкції не працюють повною мірою, бо не всі компанії їх дотримуються", — зазначає Сінані. Він закликає бізнес до повного виходу з російського ринку: "Бізнес в Росії вести не можна. Треба просто кинути ключі й піти. Інакше ці гроші й далі фінансуватимуть війну проти України".
Також нагадаємо, Вашингтон встановив для Берліна дедлайн за конфіскованими активами "Роснефти".
