Серед найпоширеніших порушень при оформленні щорічних декларацій про доходи й видатки публічних осіб - внесення до них відомостей про активи, яких у декларантів насправді немає.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик.

Найчастіше, за його словами, це стосується готівки та криптовалют. Мотиви посадовців, які вносять до декларацій неправдиві відомості, можуть бути різними. Кожен випадок фахівці НАЗК вивчають окремо.

"У документах за 2022 рік задекларовано 40,1 млрд грн готівки, 2,46 млрд дол. США, 398 млн євро; у деклараціях за 2023 рік - 46,9 млрд грн, 2,97 млрд дол. США та 457 млн євро; за 2024 рік - 51 млрд грн, 3,12 млрд дол. США та 529 млн євро. Звичайно, це не означає, що декларування всієї цієї готівки свідчить про порушення, однак можу сказати про кілька вироків судів за матеріалами агентства", - продовжив Павлущик.

Як приклади він навів судові рішення про визнання винними колишнього депутата Турбівської селищної ради Вінницької області, який вказав неправдиві дані про наявність у членів його сім’ї коштів, у тому числі готівки, на понад 5,5 млн грн, та посадовця управління Держенергонагляду в Одеській області, котрий вніс до декларації недостовірні відомості про наявність у нього та дружини понад 1,1 млн грн готівки.

"Щодо криптовалют трапляються ще "цікавіші" порушення, адже часто в поясненнях декларанти повідомляють про виникнення "складних життєвих обставин", коли вони або забувають коди доступу до своїх гаманців, або не знають, де зберігаються носії їхньої криптовалюти – чи то хтось вкрав, чи то вони десь їх загубили… Наприклад, посадовець Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Миколаївській області, задекларувавши криптовалюту Bitсoin, не зміг підтвердити наявність великих обсягів "крипти", пояснивши, що у нього викрали холодний криптогаманець та ключ до нього", - розповів голова НАЗК.