Президент США Дональд Трамп заявив на закритій сесії з лідерами НАТО, що треба щось робити відносно війни в Україні, оскільки ситуація там "абсолютно вийшла з-під контролю".
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнану особу, яка попросила не називати її імені.
Хоча американський президент не вдавався до деталей, його коментар розглядають як позитивний знак залученості США до українського питання. Це заява прозвучала незважаючи на очевидну відсутність ентузіазму Трампа щодо запланованої на середу зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Трамп охарактеризував завершений саміт НАТО як "фантастичний" та "великий успіх". Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, який усміхався під час звернення до преси, зумів забезпечити Трампу те, чого він хотів від саміту.
У відповідь на це члени НАТО отримали запевнення президента США про прихильність до статті 5 про колективну оборону. "Я підтримую це. Ось чому я тут", - заявив Трамп.
На питання про лестощі та дружелюбність у розмовах з Дональдом Трампом, Рютте відмахнувся, сказавши: "Це питання смаку, але він хороший друг".
Президент Зеленський, який перебуває в Гаазі для участі у зустрічі, стане одним із тих, хто уважно вивчатиме декларацію НАТО. Україна отримала зобов'язання довгострокової підтримки, при цьому Альянс наголосив, що "її безпека сприяє нашій безпеці".
Щодо Близького Сходу, Трамп заявив, що вірить у можливість досягнення угоди по Газі, яка може бути "дуже близько", при цьому удари по Ірану допомагають прокласти шлях до прориву.
Контекст рішень саміту НАТО
Ці заяви Трампа прозвучали на тлі історичних рішень, ухвалених союзниками НАТО під час саміту в Гаазі. Лідери Альянсу погодилися збільшити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року, що стало першим таким зобов'язанням після перемоги Трампа на президентських виборах 2024 року.
Підсумкова декларація саміту визнала Росію єдиною державою, яка отримала статус "довгострокової загрози для євроатлантичної безпеки". Навіть Китай залишився поза увагою документа, попри фокусування США на китайському питанні.
Структура нових оборонних зобов'язань передбачає розподіл на дві категорії: 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та фінансування збройних сил, а також 1,5% ВВП на захист критичної інфраструктури, кібербезпеку та розвиток оборонної промислової бази.
Україна посіла центральне місце в документі як друга неаліанська держава після Росії. Витрати на підтримку ЗСУ та українську оборонну промисловість зараховуватимуться до національних оборонних витрат країн-членів Альянсу.
