Союзники НАТО ухвалили історичне рішення про збільшення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 року під час саміту в Гаазі, який завершився 25 червня 2025 року. Це перший саміт Альянсу після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах 2024 року.
Підсумкова декларація Гаазького саміту містить безпрецедентні зобов'язання щодо фінансування безпеки та чітке визначення загроз. Росія отримала статус єдиної держави, згаданої в документі як "довгострокова загроза для євроатлантичної безпеки". Навіть Китай, попри фокусування США на китайському питанні, залишився поза увагою документа.
Структура нових оборонних витрат передбачає розподіл п'ятивідсоткового зобов'язання на дві категорії. Основну частину - 3,5% ВВП - члени Альянсу спрямовуватимуть на фінансування збройних сил та основні оборонні потреби. Додаткові 1,5% ВВП піде на захист критичної інфраструктури, оборону мереж, цивільну готовність та розвиток оборонної промислової бази.
Україна посіла центральне місце в підсумковому документі як друга не-альянсівська держава, згадана в тексті. "Союзники підтверджують незмінність своїх суверенних зобов'язань надавати підтримку Україні, безпека якої є внеском до нашої безпеки", - йдеться в декларації. Витрати на підтримку ЗСУ та українську оборонну промисловість зараховуватимуться до національних оборонних витрат країн-членів.
Перший пункт документа містить ключове підтвердження колективної оборони: "Ми підтверджуємо нашу непохитну відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору – напад на одного з нас є нападом на всіх". Це формулювання має особливу вагу в контексті скептичного ставлення Трампа до міжнародних форматів.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що норми щодо України є елементом "мосту до членства" в Альянсі, узгодженого на минулорічному саміті у Вашингтоні. Формула про "незворотність членства України в НАТО", запроваджена за президентства Байдена, залишається чинною та отримала схвалення від адміністрації Трампа.
Документ також передбачає усунення бар'єрів у торгівлі оборонною продукцією між членами Альянсу та розширення трансатлантичного оборонно-промислового співробітництва. Траєкторія та збалансованість витрат за новим планом будуть переглянуті у 2029 році з урахуванням стратегічного середовища.
Цікавою деталлю є місця проведення наступних самітів: у 2026 році лідери НАТО зустрінуться в Туреччині, а потім в Албанії. Обидві держави є мусульманськими країнами Альянсу.
Угорщина, попри категоричні суперечності з політикою уряду Віктора Орбана, не заветувала положення про Україну, підтвердивши готовність не блокувати рішення про українське питання за підтримки чинної влади США.