Питання посухи та опустелювання набуває критичного значення саме для України.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє WWF-Україна.
Щороку 17 червня планета відзначає міжнародний день боротьби з процесами перетворення земель на пустелі та нестачею опадів. Ця дата нагадує про те, що водні ресурси мають свої межі, а землі, придатні для сільського господарства, стають усе більш дефіцитними. За прогнозами Організації Об’єднаних Націй, до 2050 року посуха може торкнутися 75% населення світу, а з 2000 року кількість і тривалість посух зросли на 29%. При цьому за два десятиліття (1998–2017) світ зазнав збитків більш ніж на 124 мільярди доларів США внаслідок цього явища.
Україна перебуває в зоні підвищеної небезпеки. За інформацією WWF-Україна, проблема нестачі вологи та перетворення земель на малопродуктивні набуває особливої гостроти для нашої країни. Незважаючи на наявність родючих темних ґрунтів, Україна вже відчуває серйозне погіршення якості земельних ресурсів і дефіцит зволоження. Військові дії, руйнування систем водопостачання та глобальні кліматичні зрушення — усе це прискорює процес погіршення стану земель для землеробства, особливо в південних областях, де відсутність дощів вже призвела до загибелі десятків тисяч гектарів сільськогосподарських культур.
Україна входить до числа країн з найбільш інтенсивним використанням земель під ріллю: більш ніж половина всієї території зайнята оброблюваними землями. У Херсонській та Запорізькій областях цей показник перевищує 90%. За даними офіційної статистики, 58% сільгоспугідь деградують, а 20% — забруднені.
Минулий рік встановив температурний рекорд за весь період ведення кліматичних спостережень на території України. За три десятиліття середні температурні показники в країні піднялися на 1,2 градуса за Цельсієм. Швидкість потепління перевищує аналогічні показники більшості європейських країн. У теплу пору року характер випадання опадів змінився — дощі стали концентрованими та інтенсивними, але такі зливи не сприяють зволоженню ґрунту, а навпаки — стікають із поверхні землі, змиваючи родючий шар.
Прогнозується зменшення доступних водних запасів по всій території країни, що загострить існуючі труднощі з забезпеченням водою населення й аграрного сектору.
Одночасно Україна характеризується одним із найнижчих у Європі рівнів забезпеченості власними водними ресурсами — лише тисяча кубічних метрів місцевого водного стоку припадає на одного жителя. Для порівняння: у Канаді цей показник становить 94,3 тисячі кубометрів, у США — 7,4 тисячі, у Німеччині — 1,9 тисячі кубометрів на людину. Забезпеченість водними ресурсами місцевого походження кардинально різниться по регіонах країни — різниця становить майже 60 разів: від мінімальних 0,14 кубічного кілометра на рік у Херсонській області до максимальних 7,92 кубічного кілометра щороку в Закарпатській області.
"Основною рушійною силою цих процесів є глобальне потепління (тривале підвищення середньої температури Землі), що здебільшого обумовлено антропогенними викидами парникових газів. Спалювання викопного палива (вугілля, нафти, газу) призводить до викидів парникових газів (вуглекислого газу, метану тощо) в атмосферу. Ці гази створюють «ковдру» навколо Землі, затримуючи тепло й спричиняючи підвищення глобальної середньої температури. Україна, як і інші регіони світу, відчуває наслідки цього процесу. Як наслідок, збільшення атмосферного випаровування через підвищення температури призводить до посилення посух по всьому світу", — пояснила керівниця напрямку "Вода" WWF-Україна, кандидат географічних наук Оксана Коноваленко.
У рамках цієї ініціативи WWF-Україна окреслив ключові заходи щодо пом’якшення негативного впливу посух:
Системи попереднього виявлення загроз, включаючи відстеження посушливих умов, дають змогу фермерам і владним структурам своєчасно розпізнавати небезпеку та оперативно приймати відповідні заходи. Такий підхід дозволяє якісніше готуватися до періодів нестачі опадів і мінімізувати збитки.
Серед заходів, здатних суттєво послабити руйнівний вплив посушливих періодів, вирізняється створення екологічної інфраструктури. Зокрема, йдеться про відновлення заплавних територій уздовж річок і заболочених ділянок, які здатні акумулювати вологу під час рясних дощів.
Сотні тисяч переселенців у Києві залишилися без грошей: розкрилася головна причина безробіття
Стосується всіх клієнтів ПриватБанку: Приват24 отримав важливе оновлення
"Водії - не дійні корови": Попенко запропонував китайський підхід замість штрафів
Українцям доведеться обміняти паспорти у 2025 році: кому потрібно зробити це терміново
Альтернативним підходом є вторинне використання водних ресурсів для поливу сільськогосподарських культур або потреб промисловості.
Збір і використання умовно чистих стоків. Розвиток методів накопичення умовно чистих стоків (використовуваних у житлових приміщеннях для гігієнічних процедур, за винятком туалетних стоків) із подальшим їх використанням у побутових цілях.
Нагадаємо, синоптик розповіла, коли Україну накриє справжня літня спека.