Перша віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко заявила про те, що режим вільної торгівлі між ЄС і Україною зберігається, проте припиняє діяти додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів.
"Відсутність поступок з боку ЄС щодо перегляду квот зачіпає торгівлю обсягом у $3,5 млрд і може зменшити виручку на $800 млн. Але це найгірший і чорний сценарій. У світі торгівлі остаточний ефект завжди інакший. То що ж означатиме перехід до режиму торгівлі 2021 року? Що вся торгівля і далі лишається вільною, за винятком 40 категорій аграрної продукції, на які діють тарифні квоти. Досвід торгівлі без обмежень показав, що в 17 з 40 тарифних квот обсяги торгівлі більші, ніж тарифна квота рівня 2021 року. Тому для 23 товарів відновлення квот не стане обмеженням — наприклад часник, якого за квоти у 500 тонн ми експортували в обсязі 235 тонн минулого року", - зазначила міністр.
Свириденко наголосила, що навіть в цих товарах відновлення квот лише частково вплине на обсяги торгівлі.
"Зокрема, експорт кукурудзи в ЄС і до 2022 року сягав рекордних 14 млн тонн за формальної квоти в 650 тисяч тонн. Це пов’язано із тим, що ЄС не застосовує мита на імпорт кукурудзи взагалі (крім російської кукурудзи). Такий товар як мед експортується також і зі сплатою мита — цей феномен відомий від першого ж року застосування угоди про вільну торгівлю.
Пшениця має глобальний попит. Також існують товари, для яких відновлення тарифних квот буде зменшенням експорту і найбільш показовим є експорт цукру, квота на який становить 20 тисяч тонн при експорті у минулому році у 311 тисяч тонн", - зазначила вона.
За словами Свириденко, фактичних змін не помітять навіть експортери чутливої продукції, адже ЄС "обнулив" підрахунок обсягів для квотованих товарів і почав відлік наново.
"Звісно, вже за 2 місяці для таких товарів як сухе молоко чи томатна паста можуть виникнути проблеми з доступом на ринок. Тому так важливо завершити переговори про збільшення та усунення квот найближчими днями", - резюмувала міністр.
