Урізання пенсій та нові правила: кому з українців залишать більше грошей

Новий законопроєкт, винесений на обговорення Міністерством соціальної політики, що обіцяє "відновлення справедливості" в індексації пенсій для військових та держслужбовців, насправді є "великою фікцією, маніпуляцією та підміною понять".

Таку різку оцінку дав відомий експерт з пенсійної справи, журналіст Сергій Коробкін, аналізуючи документ «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження мінімальної пенсійної виплати після проведення відрахування з пенсії, індексації пенсій окремим категоріям осіб».

За словами Коробкіна, законопроєкт є спробою «обдурити Конституційний Суд, а точніше обійти та проігнорувати ті рішення, які він вже ухвалив на користь пенсіонерів». Експерт детально розібрав три ключові пункти ініціативи.

Військові пенсії: перерахунок чи лише індексація?

Щодо військових пенсій, експерт зазначає, що урядовці планують позбавити їх права на перерахунок у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців. «За чинним законодавством, якщо змінився розмір хоча б одного виду грошового забезпечення або для діючих військових введені нові щомісячні доплати, то призначена військова пенсія підлягає невідкладному перерахунку», – нагадує Коробкін. Натомість, законопроєкт пропонує залишити лише індексацію, цинічно називаючи це в пояснювальній записці «переглядом механізму проведення перерахунку пенсій, зробивши його дієвим і передбачуваним».

Коробкін вказує, що це «штучне ділення військових на дві категорії»: тих, хто воює сьогодні і справді заслуговує на великі оклади, та тих, «хто вже давно отримав військову пенсію» і, на думку авторів законопроєкту, «на підвищення своїх виплат начебто не заслужили». Він підкреслює, що індексація та перерахунок у зв'язку зі зміною грошового забезпечення – це «дві зовсім різні речі», і фактично один із видів підвищення просто скасовується.

Держслужбовці: справедливість від Конституційного Суду під питанням

Схожа ситуація, за словами експерта, і з пенсіями держслужбовців. Їм свого часу заморозили перерахунки за актуальною зарплатою, залишивши лише частково відновлену індексацію. Конституційний Суд наприкінці 2022 року постановив, що право на перерахунок за зарплатою має бути відновлено після завершення воєнного стану.

«Що ж цим вирішили робити в Міністерстві соціальної політики? – риторично запитує Коробкін. – Вони хочуть внести деякі зміни до Закону про держслужбу і прописати, що держслужбовці тепер матимуть право на перерахунок». Однак, і тут, на думку експерта, відбувається підміна понять: «під перерахунком мається на увазі не збільшення окладів, а індексація пенсій, яка у держслужбовців вже і так є». Таким чином, ключова вимога Конституційного Суду – відновлення норми про перерахунок пенсій за реальною зарплатою – не виконується. "Держслужбовцю, який, приміром, пішов на пенсію 2010 року, її так і будуть рахувати з окладу, що був актуальний 15 років тому, без прив’язки до сучасних зарплат. Індексація це питання жодним чином не вирішує", – наголошує експерт.

Кому не урізатимуть пенсії: єдиний позитив

Єдиним відносно позитивним моментом у законопроєкті Сергій Коробкін називає норму щодо відрахувань з пенсій. Пропонується, щоб після всіх утримань (борги, аліменти, штрафи за рішенням суду) пенсіонеру в будь-якому випадку залишалася сума не менша за прожитковий мінімум. «Тобто якщо у пенсіонера пенсія 2361 грн, то відрахування з неї стануть неможливими в принципі, бо вона вже і так є мінімальною», – пояснює експерт. Втім, він вважає, що цю норму варто було б винести в окремий законопроєкт, а не "ліпити все докупи" з іншими, на його думку, дивакуватими спробами обмежити пенсійні права.

Обіцяна пенсійна реформа: чи буде?

Коробкін також ставить під сумнів доцільність таких «напівмір» на тлі обіцяної масштабної пенсійної реформи із запровадженням бальної системи. «Якщо буде запроваджена обіцяна масштабна пенсійна реформа і запрацює бальна система, то законопроєкт, про який я розповів, повністю втрачає сенс», – зазначає він, припускаючи, що це може бути «імітацією діяльності» або ознакою того, що справжню реформу «ніхто ухвалювати не квапиться». Терміни її запровадження вже неодноразово зсувалися (спочатку 2024 рік, потім 1 липня 2025 року), і, за даними експерта, відповідний законопроєкт досі не зареєстрований у Верховній Раді.

Таким чином, ініціатива Мінсоцполітики, на думку Сергія Коробкіна, викликає серйозні занепокоєння щодо реального покращення становища пенсіонерів та фактичного виконання рішень Конституційного Суду. Експерт закликав пенсіонерів, особливо військових, активно висловлювати свою думку щодо запропонованих змін.