Починаючи з 2026 року Україна може зіткнутися з найгострішою фінансовою кризою з часів повномасштабної війни: дефіцит державного бюджету, який у 2025 році сягне майже 20% ВВП, вже не буде повністю компенсований зовнішньою допомогою.
За прогнозами МВФ, із $24 млрд, які будуть необхідні, міжнародні партнери нададуть лише близько $11 млрд. Уряд змушений буде шукати внутрішні джерела наповнення бюджету, радикально реформуючи податкову систему.
Ще наприкінці 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року, яка фактично є дорожньою картою відмови від зовнішньої фінансової підтримки. «Ми повинні вичавити все з детінізації, яка здатна принести бюджету ще 420–450 млрд грн», — заявив голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев в інтерв’ю для Mind.
Уже в 2024 році були зроблені перші серйозні кроки: із 85 запланованих заходів у межах Нацстратегії 64 реалізовані, ще 21 перенесено на 2025 рік. Серед досягнень — автоматизація трансфертного ціноутворення, створення системи управління податковими ризиками, запуск аналітичної системи СОД РРО, скорочення 78% податкових інспекцій та зменшення штату ДПС на 12,5%. В електронному режимі вже тестується акцизна марка, яка має запрацювати у 2026 році.
Окрема увага приділяється доходам, отриманим через цифрові платформи, як-от сервіси таксі, доставки чи фрилансу. Чинне законодавство вимагає від таких виконавців самостійно декларувати доходи, але фактично цього ніхто не робить.
Тож Мінфін підготував законопроєкт, який перетворить онлайн-платформи на податкових агентів. Вони самостійно утримуватимуть 5% ПДФО та 5% військового збору. Очікуваний ефект — до 10 млрд грн на рік.
Реформа торкнеться і спрощеної системи оподаткування. Поки радикальні зміни відкладені до завершення війни, однак вже зараз бізнесу радять готуватися до переходу на загальну систему оподаткування. «Єдиний податок перетворився з механізму підтримки малого бізнесу на схему уникнення оподаткування середнім і великим бізнесом», — констатує Гетманцев. Вилучення великого бізнесу з цієї системи, фіскалізація всіх підприємців і прогресивна шкала ПДФО — ключові пункти майбутньої реформи.
Ще одним напрямом є легалізація «тіньових» зарплат. За словами Гетманцева, держбюджет щороку втрачає від 120 до 150 млрд грн через виплати «у конвертах». І це ще не враховуючи ПДВ і податок на прибуток, які також уникаються за допомогою схем з ФОПами. Спроба вирішити проблему законопроєктом №5054-1 у січні зазнала поразки у парламенті, хоча її підтримував навіть бізнес.
Паралельно триває кадрове оновлення фінансових і контролюючих органів. Наразі в процесі конкурс на посаду голови БЕБ, який має завершитися до літа, тоді як відбір голови Держмитниці заблокований урядом. Саме ці органи мають зіграти ключову роль у боротьбі з контрабандою та зловживаннями в торгівлі, що досі залишаються основними джерелами тіньових схем.
Хоча у 2024 році надходження до бюджету завдяки детінізації склали понад $2,5 млрд, очікування на 2025 рік — ще +$4 млрд. Однак, за словами Гетманцева, процес іде з відставанням, і особливо тривожною є ситуація на ринку підакцизних товарів: у 2024 році частка «тіні» в тютюновій продукції зменшилася до 12,6%, але вже в першому кварталі 2025-го зросла до 14,1%.
Останнім резонансним питанням залишається можливий перегляд ставки ПДВ. Україна зобов’язалася перед МВФ розглянути це як інструмент збільшення бюджетних надходжень. Поки ж влада зосереджена на інших способах мобілізації коштів — без яких з 2026 року фінансова стабільність держави опиниться під реальною загрозою.
Також нагадаємо, куди варто вкладати кошти під час війни.
