Понад тиждень тому Україна стала об’єктом масштабної кібератаки, через що були заблоковані десятки державних реєстрів, зокрема реєстри нерухомості, юридичних осіб та громадських формувань.
Як повідомляє BBC, це унеможливило укладання угод з купівлі-продажу нерухомості, реєстрацію бізнесу та інші нотаріальні дії.
Першочергові побоювання стосувалися можливого витоку чи зміни даних про громадян, майно та компанії. Проте депутат Ігор Фріс, голова парламентської робочої групи з розслідування наслідків кібератаки, запевнив, що інформація залишилася недоторканою.
Під час першого засідання групи представники правоохоронних органів та Мін’юсту підтвердили, що витоку даних не сталося. “Жодних змін, модифікацій чи знищення інформації не відбулося. Усі дані збережені в архівах, що дає змогу відновити роботу реєстрів”, — зазначив Фріс.
За його словами, під час атаки постраждала архітектура реєстрів, що порушило їх взаємодію. Наприклад, податкові органи не можуть отримати необхідну інформацію з реєстрів юридичних осіб, але самі дані залишаються доступними для відновлення.
Мін’юст також повідомляє, що наразі неможливо внести зміни до реєстру нерухомого майна, що унеможливлює зловживання з боку зловмисників. Усі дії в реєстрах фіксуються, тому ризик незаконного заволодіння майном через обмежений доступ до реєстрів виключений.
Нотаріуси вже понад тиждень не мають доступу до ключових реєстрів, що ускладнює виконання їхніх обов’язків. Вони можуть здійснювати лише обмежений перелік дій, таких як посвідчення заповітів чи довіреностей, але всі дані мають бути внесені до реєстрів після їх відновлення.
Центри надання адміністративних послуг також не можуть реєструвати бізнес, змінювати місце проживання чи надавати інші послуги, пов’язані з реєстрами.
Мін’юст заявляє, що на відновлення роботи реєстрів потрібно кілька тижнів. Хоча представники відомства обіцяли впоратися за два тижні, один уже минув, і терміни продовжують залишатися невизначеними. За словами Фріса, пріоритетом є відновлення реєстрів спадщини, довіреностей та бланків, проте повне відновлення реєстру нерухомого майна може зайняти значно більше часу через великий обсяг даних.
Кібератака також стала приводом для дискусій про необхідність поєднання електронних і паперових архівів. Хоча паперові архіви мають свої ризики, експерти вважають, що їхнє збереження разом із належним кіберзахистом електронних даних забезпечить громадянам надійний захист їхніх прав.
