Жителі Південно-Східної Азії живуть у паралельній реальності, де немає місця європейським війнам, а потенційний конфлікт між США та Китаєм взагалі не відчувається в повітрі.
Про менталітет азійців та їхню байдужість до глобальних потрясінь в ефірі з політологом Юрієм Романенком розповів блогер і мандрівник Андрій Криндушкін.
Криндушкін розвіяв ілюзії про те, що світ пильно стежить за подіями в Україні. За його словами, для пересічного індонезійця чи в'єтнамця наша війна — це щось далеке і незрозуміле.
"За нашими новинами взагалі ніхто не стежить... Їм все одно абсолютно... Навіть досі сьогодні ще можна зустріти, що не знають Україну... А ви звідки? Кажеш: "З України". Кажу: "А у нас війна". А всі... а що, а де Україна? І ти починаєш пояснювати: Польща... Вони кажуть: "А, там де Русія"", — зазначив блогер.
Він додав, що у таких країнах, як В'єтнам та Лаос, населення часто налаштоване проросійськи через історичну пам'ять про власні війни зі США.
"Вони всі такі проросійськи налаштовані, багато хто, до речі. Все-таки по світу до росіян добре ставляться. Ну тобто не так, як у новинах", — підкреслив Криндушкін.
Мандрівник пояснив психологію місцевих жителів через цинічну, але правдиву метафору. Власні дрібні проблеми для них завжди будуть важливішими за чужі трагедії.
"Давай уявімо так, що зараз станеться якийсь землетрус в Африці, і загине 2000 людей... І ось якась зараз сидить твоя підписниця, у неї ніготь зламався. Я тобі скажу, що для неї ніготь зламаний буде в 100 разів важливішою подією, ніж десь щойно стався землетрус і загинули люди", — констатував він.
На запитання Юрія Романенко, чи відчувають азійці наближення великої війни між Китаєм і Тайванем або США, Криндушкін відповів заперечно.
"Взагалі ніхто такого не відчуває. Навіть і в повітрі цього вайбу ні військового, ніякого не спостерігається. Ні по одній тільки країні... Тут немає розмов про війну або про можливий конфлікт", — запевнив гість ефіру.
Сам Криндушкін ставиться до можливих геополітичних загроз філософськи. Його рецепт виживання — мобільність.
"Я, перша якість, яку я вважаю сьогодні важливою — це гнучкість... Ми ж не кущ дерева, ми можемо переміститися кудись. Тобто якщо буде на Балі погано, то є я, я переїду далі кудись... Я ж не кущ дерева", — підсумував блогер.
