Візит віцепрезидента США Джей Ді Венса до Вірменії та Азербайджану ознаменував повну перебудову архітектури безпеки на Південному Кавказі, де більше немає місця для Росії та Китаю.
Про це в ефірі з шеф-редактором "Хвилі" Юрієм Романенком заявив експерт Тигран Авакян, аналізуючи наслідки американської дипломатії в регіоні.
За словами експерта, Єреван отримав від Вашингтона не лише політичну підтримку, а й колосальні економічні гарантії. Ключовим моментом стала легітимація Вірменії як "першої християнської нації" для консервативного електорату США та домовленість про розвиток атомної енергетики.
"Сума, яка фігурує — це 9 мільярдів доларів. Це не просто гроші, які "зайшли і вийшли". Атомна енергетика — це цикл на 50-60 років. Це означає, що США заходять в регіон технологічно, фізично і фінансово на десятиліття. Якщо ти будуєш там реактори, ти їх обслуговуєш, ти постачаєш паливо, ти контролюєш безпеку. Це означає, що Сполучені Штати сказали: "Ми тут надовго, якщо не назавжди"", — наголосив Авакян.
Щодо політичної фігури Нікола Пашиняна, то для адміністрації Трампа він залишається "зрозумілим інструментом". Хоча ідеологічно він не є близьким до республіканців, його готовність до розриву з Москвою влаштовує Вашингтон.
"Він ідеальний партнер для м'якої трансформації. Він не чинить опір. Він готовий здавати російські позиції, він готовий виходити з ОДКБ (де-факто вже вийшов), він готовий приймати західні правила гри. Тому вони його використовують. Він для них зрозумілий інструмент. Не улюблений, але зручний", — зазначив експерт.
У Баку американська стратегія виглядає інакше: повний прагматизм та відсутність тиску щодо прав людини. Як зауважив Тигран Авакян, Алієв отримав підтвердження свого статусу в обмін на виконання конкретних геополітичних завдань: стримування Ірану, енергетичний транзит та логістика.
"Для Вашингтона Алієв зараз — це класичний "контрактор"... Вашингтон дивиться на Алієва і каже: "Окей, ти авторитарний? Нам байдуже. Ти вирішуєш наші задачі? Так. Ти створюєш нам проблеми? Ні. Працюємо"", — пояснив аналітик.
Авакян підкреслив, що США фактично дали Алієву карт-бланш на внутрішню політику, оскільки республіканцям важливий "функціонал", а не лекції про демократію.
"Більше того, Алієв зрозумів, що з республіканцями йому простіше. Вони не вимагають від нього ставати європейцем. Їм потрібен функціонал. Якщо Азербайджан забезпечує транзит і тримає на прицілі Іран — він "хороший хлопець". І тут важливо додати про Ізраїль. Азербайджан — це найближчий партнер Ізраїлю в мусульманському світі. І для США це теж аргумент. Зброя, розвідка, спільні дії проти Ірану — це все працює в одній зв'язці", - пояснив аналітик.
Нова конфігурація в регіоні, де Вірменія стає гуманітарним та енергетичним хабом, а Азербайджан — силовим та логістичним, не залишає простору для впливу Москви. Кремль, зав'язнувши у війні в Україні, втратив важелі впливу на Кавказ.
"У неї (Росії — ред.) немає ресурсів, щоб перебити пропозицію в 9 мільярдів. У неї немає силового ресурсу, щоб залякати Алієва, який має за спиною Туреччину. Росія зараз настільки зав'язла в Україні, що Кавказ для неї стає "валізою без ручки". Вона б і хотіла щось зробити, але поїзд вже пішов", — резюмував Тигран Авакян.
Експерти сходяться на думці, що США не просто витіснили конкурентів, а створили систему, де Єреван і Баку не конкурують за увагу Вашингтона, а доповнюють одне одного в глобальній стратегії стримування Ірану та Китаю.
