Трамп проти Путіна: чому Кремль почав боятися "дружби" з Білим домом

Ще недавно у Кремлі сприймали повернення Дональда Трампа до Білого дому як рідкісний шанс – ослаблення Заходу, конфлікти всередині НАТО та тиск на Україну здавалися Москві ідеальним сценарієм. Однак тепер ця "трампістська турбулентність" все частіше викликає у російських еліт не радість, а занепокоєння.

Як передає "Хвиля", про це пише The Times.

Навіть в оточенні російського диктатора Володимира Путіна визнають: переговори між Росією, США та Україною, які проходять за посередництва в ОАЕ, стали для Москви багато в чому вимушеними. За словами джерел, Кремль розраховував спочатку домогтися чітких обіцянок щодо територіальних поступок, але в результаті був змушений підлаштуватися під американську позицію.

У Москві все чіткіше розуміють: Трамп – не союзник Росії. Про це прямо говорять навіть лояльні до влади політики. Хоча президент США любить говорити про "дружбу" з Путіним і поділяє з ним уявлення про право великих держав перекроювати світ, його дії все частіше б'ють по інтересах Кремля.

Вашингтон посилює санкції проти покупців російської нафти, перехоплює танкери "тіньового флоту", чинить тиск на союзників Москви – від Ірану до Венесуели. При цьому Трамп легко застосовує жорсткі заходи не лише проти ворогів, а й проти формальних партнерів, діючи виключно у логіці власної вигоди.

Особливе занепокоєння у Кремлі викликала ініціатива Трампа створити так звану "Раду миру", повноваження якої він хоче поширити на весь світ. Путін отримав запрошення увійти до цього органу і, за даними джерел, сприймає його серйозно. Більше того, Москва навіть готова заплатити мільярд доларів за постійне членство – за рахунок заморожених у США російських активів.

Але за зовнішньою привабливістю ініціативи ховається пастка. Нова "Рада миру" може підірвати роль ООН – структури, яка дає Росії ключову перевагу у вигляді постійного місця та права вето у Радбезі. У новому органі, який фактично контролюється США і самим Трампом, Росія ризикує виявитися лише "однією з багатьох", без особливого статусу.

Російські дипломати відверто визнають: Москва роками домагалася визнання себе великою державою, а тепер їй пропонують участь у черговому персональному проєкті американського президента. Це болісно підкреслює реальні обмеження російської сили.

Незважаючи на високий ВВП за паритетом купівельної спроможності та наявність ядерної зброї, економіка Росії слабшає під тиском війни, а вплив за межами країни скорочується. Москва фактично втратила позиції на Південному Кавказі та в Центральній Азії, а старі союзники, включаючи Кубу та Венесуелу, все частіше залишаються полишеними на самих себе.

У новому, жорсткому світовому порядку Трампа, де санкції можуть будь-якої миті обрушитися навіть на партнерів, Росія все більше виглядає не наддержавою, а "середньою силою". І це усвідомлення змушує Кремль нервувати.

Показово, що Путін нещодавно публічно запропонував Європі та Великій Британії співпрацю "на рівних", натякаючи, що разом вони могли б перевершити США за економічним потенціалом. Це звучало як провокація, але за нею ховається реальний страх: Росія, що залишилася віч-на-віч зі світом Трампа, стає вразливою.

Раніше повідомлялося, що Зеленський та Путін можуть зустрітися.