Штрафи до 75% та втрата половини доходу: українців за кордоном попередили про податки

З 2026 року для українців, які проживають за кордоном, настає нова фінансова реальність. Тривалий період, коли держава фактично "закривала очі" на доходи біженців, завершено. Тепер на повну силу працює система автоматичного обміну інформацією про рахунки (CRS), а ставки військового збору зросли, створюючи серйозні ризики для гаманців громадян.

Як передає "Хвиля", про це у своєму огляді заявила журналістка видання "На пенсії" Ірина Полякова.

Головна зміна - це повноцінний запуск системи CRS (Common Reporting Standard). Українська податкова служба тепер отримує дані про стан банківських рахунків своїх громадян із понад 120 країн світу, включаючи популярні серед біженців Польщу, Німеччину, Чехію та навіть раніше закриті Швейцарію та Австрію.

Інспектор у Києві бачить не тільки номер рахунку та залишок, а й загальний рух коштів за рік. Якщо на картку заходили гроші, а декларацію в Україні не подано - це "червоний прапор" для фіскалів.

"Це означає, що податкова тепер бачить ваші закордонні рахунки... І це все створило небезпечну пастку для тих, хто працює і живе за кордоном", - зазначає журналістка.

Пастка резидентства та 5% військового збору

Багато українців помилково вважають, що, проживши в Європі понад півроку, вони перестали бути податковими резидентами України. Однак у вітчизняної податкової свої критерії: наявність реєстрації (прописки) в Україні, відкриті ФОПи, банківські рахунки або проживання членів сім'ї в країні - все це підстави вважати вас резидентом (так званий центр життєвих інтересів).

Найболючіший момент - військовий збір, який зріс до 5%.

Існує механізм уникнення подвійного оподаткування: якщо ви сплатили податок на дохід у Європі (наприклад, 20%), а в Україні ставка 18%, то різницю доплачувати не потрібно. Але це правило не працює для військового збору.

"Це правило зарахування діє тільки для податку на доходи. Воно не працює для військового збору... Вона зобов'язана дістати з гаманця 5% від своєї "брудної" польської зарплати і віддати їх у бюджет України", - пояснює експерт на прикладі медсестри, яка працює в Польщі.

Таким чином, навіть повністю розрахувавшись із європейською податковою, українець залишається винен батьківщині 5% від усього заробленого за кордоном.

Соціальна допомога: платити чи ні?

Для тих, хто живе виключно на допомогу (наприклад, Bürgergeld у Німеччині або 800+ у Польщі), є хороша новина: ці суми не оподатковуються в Україні.

Однак є нюанс: декларувати їх обов'язково. Оскільки податкова бачить надходження на рахунки через систему обміну, незадекларована соцдопомога може бути розцінена як прихований дохід.

"Хоча платити не треба, декларувати цю допомогу податкова дуже наполегливо рекомендує... Навіщо це робити, якщо податок нульовий? Щоб у фіскалів не виникло питань, за які гроші ви живете", - радить Полякова.

Драконівські штрафи

Ігнорування вимог може коштувати дуже дорого. Якщо податкова сама виявить незадекларовані доходи, це трактуватиметься як умисне приховування.

Штрафи за такі порушення суттєві:

• 25% від суми податку - якщо порушення виявлено вперше (при доведеному умислі);
• 50% - при повторному порушенні;
• 75% - якщо спіймають втретє.

Плюс до цього доведеться сплатити сам податок (18% ПДФО + 5% військовий збір) і пеню за кожен день прострочення. У підсумку державі доведеться віддати близько половини заробленого.

Що робити?

Експерти рекомендують українцям за кордоном не панікувати, але діяти грамотно:

• Подати декларацію до 1 травня 2026 року (це можна зробити онлайн через електронний кабінет).
• Взяти довідки про сплату податків у країні перебування.
• Бути готовими сплатити 5% військового збору з іноземних доходів.

ФОПам, які перебувають за кордоном, пам'ятати, що сплата єдиного податку не звільняє їх від податкового резидентства і потенційних питань з боку європейських фіскальних органів.

Раніше експерт пояснив, чому Київ залишиться без тепла на тижні.