У 2026 році низка країн скоротить українцям виплати та змінить ставлення до біженців.
Про це пише "Хвиля", посилаючись на STEM.
З 2022 року умови перебування та фінансової підтримки українців у Європі кардинально змінилися. Низка країн не лише скорочує соціальні виплати, а й посилює вимоги до надання житла, а в деяких державах фіксують погіршення ставлення до біженців.
Тенденція до згортання програм допомоги спостерігається в Чехії, Угорщині, Іспанії, Норвегії та Словаччині.
У Чехії ще з 2023 року почали обмежувати коло отримувачів допомоги. З 1 вересня 2024 року термін проживання в гуманітарному житлі скоротили з п'яти до трьох місяців. Також запроваджено вимогу нотаріального підтвердження місця проживання. З 2025 року змінюється система виплат: дорослі отримуватимуть 200 євро, діти - 143 євро. Якщо біженець не працевлаштується протягом 150 днів і не належить до вразливих категорій, сума допомоги впаде до прожиткового мінімуму в 129 євро. При цьому соціологія показує зростання напруги: 58% чехів вважають, що країна прийняла занадто багато людей.
Угорщина влітку 2024 року зробила критерії тимчасового захисту жорсткішими. Уряд Орбана визнав західні області України "безпечними" для проживання, тому вихідцям з цих регіонів більше не надають безкоштовне житло у притулках.
В Іспанії спецвиплати для українців скасували ще у 2023 році. Тепер наші громадяни можуть претендувати лише на загальну допомогу для малозабезпечених (500-800 євро на дорослого, до 2000 євро на сім'ю). Благодійні організації, такі як Червоний Хрест, іноді надають хостели на термін до півтора року.
Норвегія також робить умови менш привабливими, щоб знизити потік нових мігрантів. Обмеження стосуються житла, дитячих виплат та поїздок додому.
У Словаччині з 1 березня 2025 року запроваджують нові ліміти: перебувати у притулках можна буде не більше 60 днів. Виплати на проживання також надаватимуться лише протягом перших двох місяців замість попередніх 120 днів.
Експерти відзначають зростання негативних настроїв у суспільствах країн-реципієнтів, особливо в Польщі та Чехії. Директор Інституту демографії та соцдосліджень Елла Лібанова пояснює це економічними ревнощами: місцевим здається, що українські матері отримують більше допомоги, ніж власні громадяни. Це призводить до побутових конфліктів та булінгу дітей у школах. У Польщі антипатію до українців декларують вже 38% опитаних, що вперше перевищило кількість тих, хто ставиться з симпатією.
Раніше ми писали, хто з пенсіонерів залишиться без індексації виплат.
