В Україні у 2026 році мають запустити програму "Скринінг здоров’я 40+". Її головна відмінність від звичних безоплатних послуг у межах Програми медичних гарантій – персональна цільова сума 2000 грн на обстеження, яку не можна витратити ні на що інше. У Міністерстві охорони здоров’я розраховують, що такий механізм підштовхне людей проходити профілактику навіть тоді, коли немає явних скарг.
Про те, як працюватиме виплата, як буде підключена "Дія" та що робити людям без смартфона, в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар.
Що саме перевірятимуть
На старті програма зосереджується на трьох блоках – серцево-судинні ризики, цукровий діабет і ментальне здоров’я. У МОЗ пояснюють вибір тим, що саме ці стани є серед ключових причин передчасної смертності та інвалідизації, а самі скринінгові підходи мають високий рівень доказовості. Розширення переліку в міністерстві наразі не обіцяють – кажуть, що спочатку потрібно запустити програму і подивитися на результати.
Окремо підкреслюється: онкоскринінгу в переліку немає. Водночас роль сімейного лікаря – оцінити потребу конкретної людини й за наявності показань видати направлення на окремі обстеження.
Чому кошти називають "фарбованими"
2000 грн у програмі – це "фарбовані" кошти, тобто гроші з жорстким призначенням: оплатити ними можна лише скринінг. Логіка МОЗ – компенсувати людині витрати часу й незручності, пов’язані з візитом до лікаря, і зробити мотивацію відчутною. У міністерстві звертають увагу, що за стандартної моделі пацієнт не бачить, скільки держава платить за його обстеження, а тут механізм навмисно зробили “видимим” для людини.
Чи вистачить 2000 грн і чи можна пройти обстеження в приватній клініці
За словами Гончара, сума 2000 грн, закладена на людину, має покрити той набір послуг, який передбачений програмою. Долучатися до неї зможуть заклади незалежно від форми власності – комунальні, приватні та лікарі-ФОПи. При цьому в МОЗ наголошують: якщо приватний заклад приєднається до програми, для пацієнта скринінг не має бути дорожчим – розрахунок іде в межах тієї ж суми.
Як отримати 2000 грн через "Дію"
Основний маршрут – цифровий. У МОЗ кажуть, що після дня народження людина отримає в застосунку запрошення пройти скринінг – орієнтиром названо 30 днів після дати народження. Далі потрібно прийняти запрошення і мати "Дія.Картку" – оформити нову або використати вже наявну. Саме через цей інструмент кошти спрямовуватимуться на оплату скринінгу.
Для людей без смартфона передбачили офлайн-варіант. У такому разі потрібно звернутися до найближчого ЦНАПу – там допоможуть подати заявку, підтвердити особу та вказати спеціальний банківський рахунок, на який зарахують 2000 грн для оплати скринінгу.
Села та прифронтові громади: як обіцяють забезпечити доступ
МОЗ визнає, що доступ до медицини у великих містах об’єктивно кращий, ніж у сільській місцевості або поблизу лінії фронту.
Водночас міністерство посилається на механізми стимулювання первинної ланки: підвищений коефіцієнт 1,2 до капітаційної ставки для лікарів у громадах із низькою щільністю населення та в районах бойових дій, а також організацію графіків виїздів медпрацівників у віддалені населені пункти.
Як один із робочих форматів називають і мобільні виїзні бригади за погодженими графіками.
Що буде після скринінгу, якщо знайдуть проблему
У міністерстві очікують, що програма виявить значну кількість випадків артеріальної гіпертензії, про які люди можуть не знати. Для пацієнтів із ризиками та встановленими діагнозами, за словами Гончара, паралельно планується посилення можливостей системи – зокрема через програму реімбурсації "Доступні ліки" та оновлення механізмів фінансування кардіохірургічної допомоги.
Пенсії не підвищать: хто із пенсіонерів залишиться без індексації виплат
Польща створила унікальний "невидимий щит" від дронів: "вбиває" миттєво
Люди масово скаржаться на сонячні панелі: 5 головних претензій
В Україні обмежили вік водіїв: кому заборонено сідати за кермо
У розмові також згадується, що на кардіохірургічний компонент у межах Програми медичних гарантій на наступний рік передбачене державне фінансування 5,5 млрд грн.
Чому частина сімейних лікарів критикує ініціативу
Критика, яку визнають у МОЗ, стосується ризику зростання навантаження та сервісних вимог без гарантованої доплати конкретному лікарю.
У міністерстві відповідають так: кошти отримує заклад, а вже керівництво має організувати роботу, мотивувати команду і, за потреби, наймати додаткових працівників – від медсестер до координаторів пацієнта, щоб розвантажити лікарів.
Також нагадаємо, на що українці витрачають "тисячу Зеленського".
