Незважаючи на оптимістичні заяви російського диктатора Володимира Путіна про просування російських військ та успішне подолання економічних труднощів, реальна картина в країні виглядає зовсім інакше.
Як передає "Хвиля", про це пише The Economist.
Видання зазначає, що російська армія справді просувається, але цей рух є повільним і супроводжується великими втратами. Тактика полягає у відправці невеликих груп для проникнення на українські позиції, які часто знищуються після зйомки пропагандистських відео. Українські сили продовжують утримувати ключові позиції, наприклад у Покровську, захоплення якого Росія анонсувала кілька тижнів тому.
Економічні проблеми зростають
Російська економіка відчуває зростаюче напруження. Доходи від продажу нафти та газу за минулий рік впали на 22%. Дефіцит бюджету наближається до 3% ВВП, що за відсутності іноземних інвестицій і можливості позичати на міжнародних ринках створює серйозні труднощі.
Половина державного бюджету витрачається на збройні сили, військово-промисловий комплекс, внутрішню безпеку та обслуговування боргу. Для фінансування війни уряд змушений вилучати кошти у населення через внутрішні позики та підвищення податків, що загрожує посиленням інфляції.
Експерти відзначають, що війна робить економіку більш зайнятою, але біднішою. Створюється мало довгострокових активів, продуктивність не зростає, а матеріальні ресурси знищуються.
Цивільний сектор під тиском
Двозначні процентні ставки, дефіцит робочої сили та підвищені податки створюють серйозне навантаження на цивільну економіку. Танкові заводи працюють понаднормово, тоді як автвиробники скорочують зміни. Промисловий та військовий сектори досягли свого максимуму.
Колишній заступник голови Центробанку Росії Олег Вьюгін попереджає, що Кремль більше не може продовжувати війну без завдання болю населенню: "У 2026 році наслідки стануть очевидними".
Змінюється громадська думка
Соціологічні дослідження фіксують значні зміни в настроях росіян. Кількість тих, хто говорить про погіршення свого добробуту, утричі перевищує тих, хто відзначає покращення — це максимальний показник з початку війни.
Зеленському дадуть "сильну руку": Європа готує козир для України
НБУ виведе з обігу частину грошей: які банкноти підлягають вилученню
Українцям пояснили, чи можуть списувати гроші з пенсійної картки через борги
Підтримка для літніх українців: хто отримає щомісячні доплати та разові виплати
Особливо показові зміни у сприйнятті війни найближчим оточенням. Якщо у травні 2023 року 57% росіян вважали, що більшість людей у їхньому соціальному колі підтримує війну, то до жовтня 2025 року ситуація змінилася: 55% респондентів вважають, що в їхньому оточенні переважає негативне ставлення до війни або думки розділилися порівну.
Навіть ставлення до ветеранів "спеціальної військової операції" змінилося. Лише 40% росіян вважають їх героями, тоді як більшість сприймає їх як загрозу або жертви.
Розрив між бажаннями та очікуваннями
У нещодавньому соціологічному експерименті 88% опитаних заявили, що хотіли б завершення війни та переключення уваги на соціально-економічні питання. Однак лише 47% очікують, що Путін піде цим шляхом.
Путін подвоює ставки
Кремль добре обізнаний про такі настрої завдяки власним опитуванням. Проте влада розуміє, що припинення війни або скорочення військових витрат не вирішить економічних проблем. Економіка стала залежною від військового виробництва, і мир у короткостроковій перспективі може принести нові труднощі.
Замість пошуку виходу з конфлікту, Путін посилює ставку, що вимагає все більшого ідеологічного контролю та репресій проти населення.
Раніше у Путіна відповіли на "готовність" Зеленського до виборів.
