Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав Будапештський меморандум "папірцем, який став синонімом провальної безпекової угоди". Заяву він зробив у 31-шу річницю підписання документа.

Про це Сибіга написав у соцмережі X.

"Маючи такий гіркий досвід у минулому, Україна більше не довіряє порожнім обіцянкам – ми довіряємо силі нашої армії та зброї", — заявив міністр.

За його словами, сьогодні Україна потребує "надійних гарантій безпеки для досягнення справжнього, справедливого і тривалого миру".

"Працюючи над тим, щоб покласти край війні Росії проти України, важливо пам'ятати гіркі уроки Будапешту", — додав Сибіга.

Будапештський меморандум, підписаний 5 грудня 1994 року, став однією з найбільш суперечливих угод в історії української дипломатії. Україна відмовилася від третього за розміром ядерного арсеналу світу в обмін на декларативні зобов'язання США, Великобританії та Росії поважати її суверенітет і територіальну цілісність. Однак положення документа не мали договірного характеру — їх невиконання формально не вважалося порушенням міжнародного права.

Росія грубо порушила меморандум спочатку анексією Криму у 2014 році, а потім повномасштабним вторгненням 2022 року. Як зазначав британський мільярдер Річард Бренсон, повне нехтування Росією Будапештським меморандумом стало "ляпасом багатостороннім інституціям" та поставило під сумнів будь-які майбутні угоди про ядерне роззброєння.

Сьогодні питання надійних гарантій безпеки для України залишається ключовим у переговорному процесі. За інформацією Bloomberg, європейські дипломати узгоджують з адміністрацією Трампа формат майбутніх гарантій, причому союзники погодилися, що американські війська мають бути частиною миротворчих сил, аби зробити такі гарантії переконливими. Експерти вважають, що для ефективного стримування потрібно близько 150 тисяч військовослужбовців.