Туалетний папір більше не актуальний: чим його замінюють у ЄС і чому це варто зробити українцям

Традиційний туалетний папір, який десятиліттями вважався безальтернативним засобом гігієни, поступово втрачає свої позиції у розвинених країнах. Якщо в Японії понад 80% домогосподарств вже обладнані електронними системами омивання (так званими вошлетами), то в Європі та Україні цей тренд лише набирає обертів. Причиною глобальної зміни звичок стає не лише комфорт, а й нові дані дослідників про шкоду целюлозної продукції та економічні розрахунки.

Прихована небезпека: що містить звичайний папір

Окрім очевидної механічної дії, яка може травмувати чутливі ділянки тіла, медики звертають увагу на хімічний склад засобів гігієни. Останні дослідження екологів виявляють у багатьох видах туалетного паперу сліди PFAS - так званих "вічних хімікатів", а також формальдегіду та бісфенолу А, що використовуються для надання паперу м'якості та міцності.

Лікарі-проктологи наголошують: постійний контакт слизової оболонки з відбіленим хлором папером та ароматизаторами може провокувати алергічні реакції, дерматити та порушувати природний мікробіом шкіри. Вода, на відміну від паперу, очищає фізіологічно, не залишаючи хімічного сліду та бактерій.

Математика екології: вода проти деревини

Парадоксально, але використання води для підмивання є значно екологічнішим, ніж використання сухого паперу. За даними екологічних організацій, для виробництва лише одного рулону туалетного паперу витрачається близько 140 літрів води, сотні грамів деревини та значна кількість електроенергії.

Натомість сучасний гігієнічний душ або біде витрачає на одну процедуру менше ніж 0,5-1 літр води. Перехід на водні процедури дозволяє скоротити вирубку лісів (целюлозна промисловість споживає до 15% світової деревини) та зменшити навантаження на каналізаційні системи.

Ціна питання для українців

В умовах економічної нестабільності фінансовий аспект стає вирішальним. Аналіз ринку показує, що середня українська сім'я витрачає на якісний туалетний папір від 1000 до 2000 гривень на рік. Ціни на целюлозну продукцію продовжують зростати через подорожчання сировини та логістики.

Водночас експлуатація біде або гігієнічного душу обходиться у 200-300 гривень на рік (витрати на воду та електрику). Хоча встановлення обладнання потребує стартових інвестицій, термін окупності системи становить 1-2 роки, після чого починається чиста економія бюджету.

Технології комфорту руйнують міфи

Сучасний ринок сантехніки в Україні адаптувався до потреб споживачів. Якщо раніше біде вимагало великої площі санвузла, то тепер популярність здобули кришки-біде та вбудовані гігієнічні душі, які монтуються навіть у "хрущовках".

Виробники також вирішили основні проблеми, які лякали користувачів:

• Холодна вода: сучасні пристрої мають миттєвий підігрів або термостати.

• Гігієна приладу: форсунки у "розумних" унітазах проходять автоматичну дезінфекцію ультрафіолетом або спеціальними розчинами до і після використання.

• Сушка: функції подачі теплого повітря дозволяють повністю відмовитися від використання рушників чи паперу.

Зміна соціальних стандартів

Експерти з нерухомості зазначають, що наявність гігієнічного душу або біде стає новим стандартом при проєктуванні житла в Україні. Люди, які спробували водний метод гігієни - часто під час подорожей Азією чи Європою - вже не розглядають повернення до паперу як прийнятний варіант. Це свідчить про те, що українці стають більш вибагливими до питань власного здоров'я та екологічної свідомості.

Також нагадаємо, скільки разів на день потрібно ходити в туалет.