Генеральна конференція ЮНЕСКО на 43-й сесії в Самарканді включила до Календаря ювілеїв дві важливі українські дати на 2026-2027 роки.
Мова йде про 100-річчя створення Національного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська лавра" та 150-ліття композитора Миколи Леонтовича, автора всесвітньо відомого "Щедрика". Про це Укрінформу повідомила голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк, яка брала участь у сесії у складі української урядової делегації.
Окрім визнання українських культурних досягнень, конференція підтримала українську ініціативу запровадити Всесвітній день залучення до науки. Його відзначатимуть 27 листопада – у день заснування Академії наук України. За словами Герасим'юк, ця ідея "викликала щирий відгук у делегацій з усіх континентів", адже "влучила в нерв часу – коли наука, попри всі відкриття, переживає кризу довіри, коли політика і комерція підміняють дослідження, а знання стають товаром".
Ініціатива народилася в Малій академії наук України, яка поєднує молодих дослідників і вчителів та має статус Академії Copernicus серед європейських інституцій. "Саме Україна, що сьогодні боронить свободу, нагадала світові – рятує не сила, а розум", – підкреслила голова Нацради.
Особливо значущими стали результати виборів до виконавчої ради ЮНЕСКО. Україна здобула найсильнішу перемогу, отримавши 137 голосів, Румунія – 135, Молдова – 133. Натомість Росія, яка була представлена у виконавчій раді із дня створення організації, зазнала фіаско: із чотирьох кандидатів вона отримала найменшу кількість голосів – лише 93 – і вибула.
Додатково очікуваний візит міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова до Самарканда скасували. "В цьому блискучому результаті – наполеглива дипломатична праця нашого МЗС, постійного представництва України при ЮНЕСКО, залучення найкращих експертів з освіти, культури, науки, медіа та комунікацій до промоції України", – зазначила Герасим'юк.
Під час засідання Україна звернула увагу світової спільноти на масштабні наслідки російської агресії для освітньої системи: тисячі зруйнованих шкіл і вишів, мільйони дітей і педагогів, змушених покинути домівки. Водночас українська делегація продемонструвала виняткову стійкість держави та ефективні системи дистанційного навчання, що забезпечують безперервність освітнього процесу навіть у найскладніших умовах.
"Ми запропонували свій досвід у цьому країнам, що так само перебувають в воєнних обставинах і кризах. На противагу лицемірним реляціям Росії про якийсь розвиток мов корінних народів, які вони в себе винищили насправді, ми поділилися нашим підходом до захисту прав національних меншин і корінних народів", – підсумувала Ольга Герасим'юк.
