Уряд подав до Верховної ради проєкт Державного бюджету на 2026 рік, що передбачає підвищення ключових соціальних стандартів, зокрема мінімальної зарплати та пенсій. Проте, попри офіційні заяви про зростання, аналіз цифр показує, що реальне покращення для більшості пенсіонерів буде мізерним, що вже викликало хвилю критики.

Детальний аналіз законопроєкту представила журналістка Ірина Полякова у випуску ютуб-каналу "На пенсії". Вона зазначила, що хоча влада "розтрубила всюди, як нестримно зростуть зарплати та пенсії", за цими заявами криється "якийсь феєричний підступ".

Мінімальна пенсія: плюс 234 гривні

Згідно з проєктом, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (від якого залежить розмір мінімальної пенсії), зросте з 2361 грн до 2595 грн. Таким чином, мінімальна пенсія збільшиться лише на 234 гривні.

Інші ключові показники також зростуть:

  • Мінімальна зарплата: з 8000 грн до 8647 грн.

  • Загальний прожитковий мінімум: з 2920 грн до 3209 грн.

Таке підвищення викликає обґрунтований скепсис. У відео наводяться слова голови фінансового комітету Верховної ради Данила Гетманцева, який вважає, що реальний прожитковий мінімум мав би становити близько 4700 грн. "Люди похилого віку не повинні робити вибір між їжею та ліками", – цитується позиція нардепа.

Доплата за стаж: підвищення на копійки

Перерахунку підлягає і доплата за понаднормовий стаж, яка становить 1% від прожиткового мінімуму за кожен відпрацьований понад норму рік. Через незначне зростання цього мінімуму, доплата збільшиться лише на 2,34 грн за кожен рік понаднормового стажу.

"Це настільки приголомшливо, що я повторю ще раз: дві гривні тридцять чотири копійки за кожен рік, що людина відпахала понад норму", – емоційно коментує Ірина Полякова.

Для прикладу:

Популярні новини зараз

Різке похолодання та дощі: Діденко розповіла, кому з українців потрібно готувати парасольки

В Україні зима змістилася на місяць: науковці попередили про наслідки

Голова ПФУ назвав два показники, від яких тепер залежить кожна пенсія

НБУ запроваджує нові правила для євро та доларів: що зміниться для власників валюти

Показати ще
  • Пенсіонер із 25 роками понаднормового стажу отримає збільшення доплати на 58,5 грн.

  • При 15 роках понаднормового стажу доплата зросте на 35,1 грн.

Кому пощастить більше?

Єдина категорія, для якої передбачено суттєве підвищення, – це мешканці гірських населених пунктів. Для них проєкт бюджету закладає 20-відсоткове збільшення пенсій, стипендій та всіх видів державної допомоги.

Вікові доплати (для пенсіонерів віком 70+, 75+ та 80+) залишаються без змін і, як і раніше, використовуватимуться переважно для "дотягування" пенсії до гарантованого мінімуму, а не як доплата понад основну виплату.

Загалом наступного року пенсіонерів очікують два основні етапи підвищення: січневий перерахунок через зміну прожиткового мінімуму та березнева індексація. Проте, як показує аналіз, перший етап принесе більшості лише символічне зростання. Залишається сподіватися, що до остаточного ухвалення бюджету у Верховній Раді до проєкту ще будуть внесені правки.

Нагадаємо, що голова ПФУ назвав два ключові показники, від яких залежить кожна пенсія: зростання споживчих цін та зростання середньої зарплати. Завдяки цьому у 2025 році вдалося провести індексацію пенсій на рівні 11,5%, що вище за минулорічний показник.

Варто додати, що ПФУ також оприлюднив зміни у призначенні пенсій, які стосуються строків оформлення виплат. Для громадян, які проживають у районах бойових дій або на ТОТ, встановлено особливі умови, що дозволяють призначати пенсію з дня набуття права, а не з дня звернення.

Крім того, внутрішньо переміщені особи можуть розраховувати на допомогу на проживання у розмірі від 2000 до 3000 гривень. Голова ПФУ Євген Капінус підтвердив, що пенсіонери, які отримали статус ВПО, є однією з пріоритетних категорій для отримання такої підтримки.

Також ПФУ роз'яснив правила нарахування пенсій по інвалідності, нагадавши, що одночасно отримувати пенсію за віком та по інвалідності неможливо. Для військовослужбовців з інвалідністю діє окрема система нарахувань, що залежить від зв'язку діагнозу з бойовими діями.