Україна та Росія налагодили таємний канал обміну полоненими — без зайвого розголосу обміняли понад 10 000 бійців. За останні тижні повернуто близько 1200 солдатів.
Як передає "Хвиля", про це пише The Wall Street Journal.
Видання зазначає, що попри те, що переговори між Україною та Росією зайшли в глухий кут, їм вдалося створити таємний канал обміну полоненими, яким безпосередньо керують офіцери військової розвідки і який працює ефективно та професійно. Таким чином, два заклятих вороги, які майже ні в чому не домовляються, знову й знову співпрацюють з одного глибоко гуманного питання — військовополонених.
Військові історики дивуються цьому факту, адже в розпал конфлікту регулярні обміни полоненими є практично нечуваним явищем у сучасній війні.
За словами джерел видання, обмін полоненими — спосіб полегшити внутрішній тиск, продемонструвати прогрес іноземним державам — останнім часом США — і позбутися тягаря утримання та забезпечення житлом тисяч ворогів.
З 2014 року, після того як Росія захопила Крим і частину Донецької та Луганської областей, між сторонами періодично відбувався невеликий обмін ув’язненими. Але 22 лютого 2022 року російський лідер відкликав усю свою дипломатичну місію з України, а за два дні 150-тисячне російське військо незаконно вторглося на українську територію, розпочавши широкомасштабні воєнні дії.
Менш ніж за місяць після російського нападу бригадний генерал Дмитро Усов, який очолює Координаційний штаб і отримав мобільний телефон захопленого російського солдата, зв’язався з генерал-лейтенантом військової розвідки Росії Олександром Зоріним у Москві.
Згідно з публікацією, саме ця телефонна розмова поклала початок тривалій взаємодії, яка мотивувала Усова взяти на себе функції перемовника. Він опановував нові підходи до безпечного проведення обмінів ув’язненими та консультувався з нинішнім британським радником з національної безпеки Джонатаном Пауеллом, який раніше сприяв врегулюванню північноірландського конфлікту.
У статті повідомляється, що Усов ознайомився з копією докторської роботи Зоріна, яка, за його словами, була присвячена обміну полоненими. Це дало йому розуміння того, як вибудувати з російським колегою робочі стосунки.
Оскільки Зорін не виходив на зв’язок, Усов вирушив на підконтрольну Росії територію для особистої зустрічі з ним у зруйнованому Маріуполі.
Зоріна супроводжували четверо російських військових, переговори тривали кілька годин, при цьому обидві сторони підтримували зв’язок зі своїм керівництвом у Києві та Москві.
Просто так тепер не здати: запустили нові правила обміну доларів
Карта побуту одразу на 3 роки: в Польщі ухвалили важливе рішення для українців
Ви теж проходите повз них у лісі: названі найкорисніші гриби в Україні
Українці масово виїжджають: потік пасажирів на кордоні з ЄС виріс до неймовірних цифр
За даними видання, в результаті Україна прийняла умови капітуляції: 2500 військових мали бути передані до російських місць ув’язнення. Після цього постало питання про повернення цих полонених додому.
Оскільки Швейцарія підтримала європейські санкції проти Росії, вона не могла виступити посередником. У зв’язку з цим Україна звернулася до близькосхідних держав: Катару, Саудівської Аравії та Туреччини.
21 вересня Туреччина виступила посередником у наймасштабнішому обміні з моменту початку повномасштабного російського вторгнення в Україну — країна-агресор передала до Анкари п’ятьох захоплених українських командирів, тоді як Москва отримала проросійського політика Віктора Медведчука.
Обмін ув’язненими між Україною та Росією триває й досі. Звільнені під час обмінів військові часто таємно вивозять списки з іменами співкамерників із певних камер. Ця інформація слугує доказом того, що Росія утримує в полоні таких людей.
За наявними даними, на російській території та на захоплених українських землях існує близько 200 об’єктів, де утримуються українські військовополонені та ув’язнені, часто в украй тяжких умовах.
Водночас, як зазначає видання, Україна розмістила російських полонених у колишніх виправних установах, де їх не лише належним чином годують, а й надають можливість заробляти, виконуючи різну роботу. Таким чином, Київ прагне продемонструвати західним союзникам свою моральну перевагу, поводячись зі своїми полоненими краще, ніж це робить Росія.
Нагадаємо, Україна повернула полонених, яких Путін утримував з 2014 року.
