Двадцять шість країн Європейського Союзу підтримали продовження переговорного процесу з Україною та затвердили масштабний пакет фінансової допомоги на суму 30,6 мільярда євро. Рішення було прийнято у форматі "ЄС мінус Угорщина" після традиційного вето з боку угорського лідера Віктора Орбана.

Кореспондент "Європейської правди" з Брюсселя повідомляє, що саміт Європейського Союзу, який відбувся 26 червня, не зміг досягти повної одностайності через систематичне блокування з боку Угорщини. Однак решта європейських столиць продемонструвала "тверду підтримку" української інтеграції.

У прийнятому документі 26 держав-членів ЄС стверджують, що Європейська рада "підтверджує невід'ємне право України на вибір власної долі" і "непохитно підтримує шлях України до членства в ЄС". Особливо відзначили темпи реформ, пов'язаних з процесом вступу, та привітали "значний прогрес" українських інституцій.

Ключовим елементом рішення став заклик до України та Єврокомісії "активізувати роботу щодо вступу". Крім того, 26 країн погодилися взяти до відома "оцінку Комісії про те, що Україна готова до відкриття кластеру Основи". Водночас для формального відкриття переговорів за кластером необхідна одностайна згода всіх 27 членів ЄС.

Фінансова підтримка України стала новим елементом у документах саміту - у березневих рішеннях такого пункту не було. "Європейський Союз продовжуватиме надавати Україні регулярну та передбачувану фінансову підтримку в довгостроковій перспективі", - зазначається у документі.

Із запланованих 30,6 мільярда євро на 2025 рік 3,5 мільярда вже виділено в рамках Механізму для України, а 7 мільярдів - через ініціативу G7 ERA, яка фінансується за рахунок надзвичайних доходів від заморожених російських активів.

Щодо санкційної політики проти Росії лідери ЄС досягли політичної домовленості про продовження всіх обмежень ще на півроку. Однак схвалення 18-го пакета санкцій було заблоковано через позицію Словаччини.

За інформацією редактора "Радіо Свобода" Рікарда Джозвяка, "Словаччина досі не дала зеленого світла" новому пакету санкцій. Словацький прем'єр Роберт Фіцо раніше заявив, що його країна вимагатиме відкласти голосування до вирішення питань постачання газу після 2027 року. У разі відмови "посол Словацької республіки отримає чітку інструкцію ветувати прийняття 18-го пакету санкцій".

Голова МЗС Словаччини Юрай Бланар підтвердив готовність підтримати санкції, але вимагатиме від ЄС "гарантій" і підтримки для пом'якшення наслідків зупинки російських енергопостачань. Прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня заявила, що її країна "не припинить просити все нових санкцій", незважаючи на складнощі з узгодженням.