Україну очікує демографічна криза через масовий виїзд молодих жінок.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у статті The Telegraph.

Поки українські чоловіки не можуть залишати країну через мобілізаційні обмеження, жінки мають можливість вільно виїжджати за кордон, і багато з них вирішують залишитися там назавжди. Європейські країни, зокрема Польща, Австрія та Литва, фіксують значне зростання кількості українських студенток у своїх вишах, однак в самій Україні цій тенденції поки приділяється недостатньо уваги.

Ця ситуація особливо тривожна на тлі загальної демографічної кризи: падає народжуваність, зменшується кількість дітей шкільного віку. За прогнозами МОН, до 2029 року кількість дітей, які підуть до першого класу, може скоротитися на третину.

Відтік молоді, особливо дівчат і жінок, створює серйозні ризики для майбутнього країни в усіх сферах — від демографії до економіки й культури. Влада вже усвідомила, що залучення й утримання талановитих кадрів має стати другим за пріоритетністю завданням після забезпечення безпеки, оскільки без кваліфікованих молодих фахівців післявоєнне відновлення буде надзвичайно складним.

Зокрема, у класі львівського ліцею №88 сімнадцятирічна Кіра Юхименко розмірковує про своє майбутнє. До війни вона планувала вступати до українського вишу, тепер мріє про навчання у Кракові.

Повернення українців з-за кордону
Повернення українців з-за кордону

"Війна розширила наші горизонти і зробила нас більш незалежними", — пояснює вона своє рішення.

Кіра — не виняток. Коли вчителька попросила клас із 30 випускників підняти руки тим, хто планує залишити Україну після іспитів, спершу відгукнулися три дівчини, згодом обережно підняли руки ще кілька учнів.

Хвиля еміграції набирає обертів

За три роки війни багато молодих українок залишили країну заради європейських міст, далеких від російських дронів і бомб. Повернулися одиниці, і з кожним роком охочих виїхати стає більше.

"Чим довше триває війна, тим більше людей хочуть виїхати", — зазначає Софія, учениця того ж класу. "Коли війна почалася, люди були натхненні. Але минуло багато часу, і всі стали більш пригніченими".

Статистика підтверджує цю тенденцію. У Польщі, яка прийняла більше українських студентів, ніж будь-яка інша країна ЄС, майже 45% всіх іноземних студентів у 2023 році були українцями. Кількість студенток з України в польських університетах майже подвоїлася за рік після вторгнення РФ.

Популярні новини зараз

Терміни підтискають: Ощадбанк звернувся до українців, які отримали "тисячу Зеленського" на картку

Сотні тисяч переселенців у Києві залишилися без грошей: розкрилася головна причина безробіття

Україна переходить на 230 вольт: чи виростуть рахунки за світло і чи витримає проводка

Розвідка підрахувала, скільки часу потрібно Росії на "зализування ран" після операції "Павутина"

Показати ще

Географія виїзду

Популярність європейської освіти охоплює весь континент:

  • Польща залишається головним напрямком — українці становлять майже половину всіх іноземних студентів
  • В Австрії кількість студенток з України зросла з 223 до 447 осіб з 2021 по 2023 рік
  • Литва прийняла 1100 українських студентів у 2024 році

17-річний Тарас Гривна, який навчається у Віденському університеті, розповідає: "Половина хлопців з мого класу виїхали до Європи, і майже стільки ж дівчат. Люди їдуть, бо хочуть здобути нові знання".

Навчання за кордоном / Фото: Depositphotos
Навчання за кордоном / Фото: Depositphotos

Батьківський вплив

Велику роль у прийнятті рішень відіграють батьки. 18-річна Ангеліна Калинюк, студентка Краківського економічного університету, пояснює: "Батьки часто намагаються підштовхнути дітей до виїзду. Вони просто хочуть, щоб у їхніх дітей було краще життя".

Мамі Тараса, за його словами, "дуже сподобалося рішення про навчання в Австрії, бо вона боїться за мене".

Масштаб проблеми

Демографічні дані викликають тривогу:

  • За даними ООН, близько 2,3 млн українських дітей-біженців перебувають за межами країни
  • З 2021 року кількість школярів зменшилася майже на третину
  • До 2029 року кількість першокласників зменшиться ще на 30%

Народжуваність і далі падає

"Проблема еміграції в Україні дуже серйозна", — застерігає Тіто Боері, професор економіки Університету Бокконі. "Відновлення людського капіталу набагато складніше, ніж відновлення інфраструктури, і може виявитися безуспішним".

Реакція уряду

Українська влада визнає критичність ситуації. Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти, підкреслює: зусилля щодо збереження людського капіталу визначать, "чи зможемо ми вижити, відновити економіку й розвивати державу".

Уряд вжив кількох заходів:

  • У 2024 році на освіту виділили 171,2 млрд грн із держбюджету — на 20% більше, ніж у попередньому році
  • Запроваджено державні гранти до 32 000 грн для бакалаврів
  • Світовий банк надав $200 млн на модернізацію вищої освіти
  • Розвивається мережа "наукових парків" для створення високотехнологічних робочих місць

Суперечливі результати

Зусилля дають змішані результати. З 2021 по 2023 рік кількість студентів-бакалаврів зросла з 203 452 до 239 008, частково завдяки відстрочці від мобілізації для студентів очної форми та пільгам для дітей військових.

Однак у 2024 році стався різкий спад — майже на 52 000 студентів, що пов’язано з погіршенням якості шкільної підготовки.

Невизначене майбутнє

Учителька Світлана Божко, яка продовжує займатися з учнями, що виїхали, через Zoom, висловлює спільне занепокоєння: "З 34 учнів мого класу вісім дівчат і десять хлопців планують виїхати цього року. Ми втрачаємо багатьох учнів — це дуже засмучує".

Кіра, розмірковуючи про свої плани, визнає невизначеність ситуації: "Я не знаю, чи повернуся, бо Польща — це ворота в решту Європи. Життя таке складне — я не знаю, що буде завтра".

Поки триває війна, Україна стикається з дилемою: як зберегти своє майбутнє, якщо ті, хто має його будувати, бачать кращі перспективи за кордоном.

Раніше повідомлялося, що українців очікує масштабне переселення після війни.