Німеччина, Чехія, Польща, Латвія: українці не "поспішають" працевлаштуватися - допомога вигідніша

Українці частіше йдуть працювати у Литві, ніж у Німеччині.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі DW.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільйони українців були змушені залишити свою країну у пошуках безпеки та нових можливостей. Вибір країни для тимчасового чи постійного проживання залежить від багатьох факторів, включаючи культурну близькість, мовний бар'єр, економічні перспективи та умови інтеграції. За цей час багатьом українцям довелося шукати роботу і дані за 1-й квартал 2024 року показують, що у Німеччині українці йдуть працювати неохоче.

Зокрема, у Литві працевлаштувалися 57% українських біженців, у Данії – 53%, у Польщі – 48%. А в Німеччині поки що лише 27%. Однак у низці країн інтеграція українців у ринок праці ще гірша. Наприклад, у Фінляндії, Норвегії, Румунії та Іспанії частка тих, хто пішов працювати, все ще нижча за 20%. Отже, ФРН за цим показником у середині списку з 26 розглянутих європейських країн є одним з висновків наукової роботи, проведеної Інститутом з дослідження ринку праці та кар'єри (IAB) в Нюрнберзі.

Вчені інституту, що входить до структур Федерального агентства з праці (BA), намагалися з'ясувати, наскільки автоматичне надання громадянам України базової соціальної допомоги (Bürgergeld), розмір якого вищий, ніж сума виплат звичайним претендентам на притулок, позначилося на темпах їх працевлаштування, і не позбавило чи це посібник багатьох стимулів шукати роботу.

Також обговорювався аспект і того, чи не виявилася помилковою концепція німецького уряду, згідно з якою ставку слід зробити не на прискорене працевлаштування біженців на будь-яку роботу, а на попереднє багатомісячне навчання їх німецької мови, щоб у перспективі полегшити їм отримання місця, більш відповідного набутій кваліфікації в Україні.

Згідно з даними дослідження, частка працевлаштованих одразу була вищою в тих країнах, в яких був високий попит на малокваліфіковані трудові ресурси.

Зокрема, у Великій Британії вже у четвертому кварталі 2022 року, приблизно через півроку після прибуття основного потоку біженців, 56% з них працювали. Також високі показники були зафіксовані на той момент у Литві (48%), Нідерландах (46%), Естонії (40%), Данії (39%) та Польщі (38%). У той же час у низці країн вони були суттєво нижчими, наприклад у Швейцарії (12%), Норвегії (11%), Румунії (9%), Хорватії (8%).

Отже, Німеччина з показником близько 20% вже тоді була у середині списку, зазначається у дослідженні. У ньому вказується, що цей показник повільно, але послідовно зростає, тоді як, наприклад, у Великобританії практично не змінюється.

Крім того, у дослідженні аналізується і низка інших факторів, що вплинули на темпи працевлаштування українців. А саме: рівень безробіття в цій країні, і закони, що регулюють ринок праці та полегшують або, навпаки, ускладнюють найм на роботу, та наявність вільних місць у дитячих садках.

Також важливу роль відіграло те, наскільки в країні, що приймає, поширене знання англійської мови, на якій приїхавші з України найчастіше могли висловлюватися. Це - одне з пояснень порівняно швидкого працевлаштування не лише у Великій Британії, а й у таких західноєвропейських країнах, як Данія та Нідерланди, де англійською володіє дуже великий відсоток населення.

Таким чином, можна припустити, що у Польщі, у свою чергу, відіграла роль відносна близькість польської та української мов, а в Литві та Естонії – володіння місцевими жителями англійською та/або російською мовами. Ще один фактор, що сприяв більш швидкому та успішному працевлаштуванню - це наявність у країні української діаспори. У дослідженні як приклад називаються Польща, Італія та Чехія.

"Високі показники працевлаштування спостерігаються якраз у тих країнах, які досі робили ставку на тимчасове перебування біженців, а не на їхню довгострокову інтеграцію. У цих країнах біженцям швидко знаходять роботу, яка не потребує особливої ​​кваліфікації і часто пов'язана з поганими умовами праці. Вони найчастіше працюють лише кілька годин на тиждень, найчастіше мають тимчасові трудові договори на дуже короткий термін і виконують роботу, яка часто нижча за їх кваліфікацію", - пояснила наукова співробітниця інституту Ксенія Гатскова (Kseniia Gatskova), яка теж родом з України.

За її словами, у Данії більшість біженок працюють прибиральницями, у Нідерландах їх викликають на роботу лише час від часу (on the call jobs). Водночас інші країни зробили ставку на довгостроково орієнтовану інтеграцію біженців на ринок праці та керувалися принципом "спочатку - мова".

"Це означає, що біженці насамперед мають вивчити мову та домогтися визнання своєї кваліфікації, щоб пізніше мати можливість обирати роботу, адекватну цій кваліфікації", - зазначила Гатскова.

Інша наукова співробітниця IAB та співавтор дослідження Тереза ​​Кох (Theresa Koch) наголосила, що саме такий підхід був обраний щодо біженців з України.

"Якраз зараз, коли кваліфікованих кадрів не вистачає, важливо добиватися того, щоб люди працювали відповідно до своєї кваліфікації. Освітній рівень українок та українців дуже високий. Німеччина могла б скористатися цим потенціалом", - розповіла вона.

За словами Ксенії Гатскової, "час довів виправданість концепції сталої інтеграції. Наприклад, рівень працевлаштування біженців, які приїхали до Німеччини в період з 2013 по 2019 роки, через вісім років склав 68%. У Нідерландах і Данії, у яких був інший підхід до інтеграції, відсоток працевлаштованих набагато нижчий".

Так, автори дослідження IAВ запевняють, що розмір базової соціальної допомоги у Німеччині якщо і впливає на готовність шукати роботу, то лише мінімально.

Нагадаємо, у Німеччині назвали кількість працюючих українських біженців.