Українцям розповіли, чому Національний банк дозволяє українській валюті девальвувати.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі hromadske.ua.

Національний банк України взяв курс на лібералізацію валютної політики, що спричинило послаблення гривні. З початку 2024 року українська валюта втратила 7% вартості по відношенню до основних іноземних валют, досягнувши курсу 41 гривню за долар.

У Нацбанку пояснили, що така політика – необхідність у нашій економічній ситуації. Проте мільйони українців все ж таки турбуються, чи не дійде до девальвації гривні до некомфортного рівня.

"Це - природний розвиток подій. Якби НБУ не хотів цього, то не робив би таких кроків", - пояснив виконавчий директор експертного центру Case Ukraine Дмитро Боярчук.

За його словами, ослаблення обмежень – це своєрідна ставка монетарної влади на обмін добровільними кроками. Тепер у Національному банку у відповідь очікують позитивної поведінки від бізнесу.

До того ж, завдяки валютним послабленням українські компанії почали активно виводити гроші за кордон - для виплати дивідендів та оплати за взятими кредитами.

Курс валют в Україні / Фото: Getty Images
Курс валют в Україні / Фото: Getty Images

На даний момент державний регулятор активно задовольняє попит: у травні Нацбанк продав із власних резервів 3,1 мільярда доларів, а у червні – ще 3 мільярди. Дані показники вже виходять за межі плану. Справа в тому, що два місяці тому голова НБУ Андрій Пишний оцінював вартість політики валютної лібералізації на рівні 5,5 мільярда доларів.

"Будь-які заходи щодо валютної лібералізації на перших етапах генерують попит на іноземну валюту. Лише у перспективі, коли бізнес та іноземні інвестори переконаються, що все працює, вони призведуть до притоку інвестицій", - повідомив Нацбанк у коментарі hromadske.

Свободи для бізнесу

Зокрема, фактично НБУ відкрив валютні кордони для грошей українських компаній – з 4 травня запрацював цілий пакет послаблень:

  • зняття обмежень на переведення валюти для імпорту робіт та послуг;
  • можливість сплати дивідендів закордонним акціонерам українських компаній за період роботи з 1 січня 2024 року;
  • доступ до валюти для обслуговування нових зовнішніх кредитів та сплати відсотків за старими валютними кредитами;
  • право переводити валюту за лізинг та оренду;
  • пом'якшення обмежень на виплати материнським компаніям українських юридичних осіб (якщо вони зареєстровані за кордоном).

При цьому такі кроки у керівництві Національного банку не вважають за достатню лібералізацію. Отже, вже 10 липня НБУ продовжив термін повернення експортної виручки для аграрних виробників з 90 до 120 днів (із зобов'язанням суворого контролю). Відтак саме на аграріїв припадає дві третини експорту українських товарів. Подальшому прогресу цього сектора сприяє і перспектива відновлення «зернового коридору» у Чорному морі – задля цього Туреччина, Румунія та Болгарія на початку липня розпочали розмінування західної частини водного шляху.

Популярні новини зараз

Укренерго оголосило про оновлений графік відключень на 22 листопада

Зеленський підписав закон про позбавлення держнагород за пропаганду країни-агресора

США сильніші за Путіна: Зеленський розкрив ключ до завершення війни в Україні

У Києві посилять заходи безпеки та виставлять додаткові блокпости

Показати ще

Крім того, послаблення запровадили не лише для аграріїв. Так, уже 11 липня бізнес точково дозволили виводити валютні кошти за кордон. Таким чином, якщо українське підприємство працює за кредитною схемою з міжнародною фінансовою організацією, наприклад, з Європейським інвестиційним банком або Європейським банком реконструкції та розвитку, воно зможе перераховувати гроші за кордон за цими зобов'язаннями.

Також свою частину свободи отримали і українські оборонні компанії, яким скасували дедлайн для проведення розрахунків за міжнародними контрактами.

На додачу до цього український бізнес тепер може сплачувати закордонним контрагентам гроші в рамках страхування військових ризиків. Волонтери отримали додаткову можливість здійснювати міжнародні транзакції на придбання деталей для безпілотних літальних апаратів.

Чого чекати

Як зазначається, подальший курс гривні значною мірою залежатиме від подій на фронті. Істотне погіршення військової ситуації автоматично підштовхуватиме людей купувати долари та євро. У таких умовах працює правило "колективної поведінки".

При цьому Федеральний резерв США цього року, ймовірно, також включить політику здешевлення американського долара для потреб свого фінансового ринку. Європейський центральний банк, у свою чергу, вже розпочав таку політику. Америка та ЄС не хочуть, щоб їхні валюти були надто дорогими, інакше на них не буде попиту. А відсутність попиту призводить до дефіциту продуктивних інвестицій.

Також не слід забувати, що під час війни можуть відбуватися й інформаційно-психологічні операції росіян з метою розхитування курсу гривні. Тут залишається сподіватися на грамотну інформаційну політику та витримку людей.

"У нас загалом не дуже приємне інформаційне тло, тому інформаційні атаки росії навряд чи щось змінять радикально. Якщо ж з'являться новини, що росіяни, скажімо, почали новий наступ на Київ, то курс відреагує", - наголосив виконавчий директор експертного центру Case Ukraine Дмитро Боярчук.

Отже, щойно девальвація гривні перейде на некомфортну територію – наприклад, курс до долара впаде нижче за 42 або 43 гривні - Нацбанк реагуватиме. Він або призупинить дію політики валютної лібералізації, або запровадить суворіші квоти на виведення коштів за кордон, або продовжить масштабно продавати свої резерви.

Депутат і керівник парламентського фінансового комітету Данило Гетьманцев зробив оптимістичніший прогноз: "Маємо повну ясність із зовнішнім фінансуванням до кінця 2024 року, а також значно більшу впевненість на 2025 рік після ухвалення політичного рішення щодо надання нам 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від російських активів. Це підтримає резерви та національну валюту у короткостроковій перспективі".

Тим часом державний бюджет передбачає девальвацію української валюти до 42,1 гривні за один американський долар. Однак поки що НБУ декларує готовність продовжувати і навіть поглиблювати лібералізацію. При цьому депутат Гетьманцев вважає, що регулятор не поспішатиме з цією політикою.

"Нацбанк рухатиметься поступово, щоб не нашкодити відносної макрофінансової стабільності, яка залишається одним із наших головних економічних досягнень в умовах війни. Відповідно, немає чітких тимчасових орієнтирів, коли скасують ті чи інші валютні обмеження", - сказав Гетьманцев.

МВФ прогнозує зростання темпів виведення валюти з України за кордон. Цей індикатор називається "платіжний баланс". У 2024 році його дефіцит впаде до 5,8% ВВП, а наступного - до 6,9%. Саме стільки валюти, як очікується, залишить межі української економіки.

Тим часом Боярчук зазначив, що "ми не заробляємо достатньо, щоб утримувати наші валютні баланси". За його словами, у перший рік війни великі валютні інтервенції НБУ перевищували резерви.

"Отже, гривня продовжуватиме свою девальвацію – треба сподіватися, помірну. А от, де Нацбанк вирішить зупинити цей процес – на рівні 42 гривень за долар чи навіть далі – визначатиме успішність українського уряду щодо залучення міжнародної допомоги: позик та грантів. Чим більше будуть резерви - тим міцніша буде гривня", - пише видання.

Нагадаємо, скільки коштуватимуть долар та євро у середині липня.