Посилення мобілізації: які країни Європи готові депортувати українців призовного віку

У країнах Європи розповіли, чи повертатимуть громадян призовного віку до України.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі ТСН.ua.

Так, з 23 квітня 2024 року консульства України почали зупиняти надання дипломатичних послуг чоловікам призовного віку за кордоном. Тобто чоловіки від 18 до 60 років зможуть здійснювати консульські дії лише за наявності військово-облікових документів. Таким чином, громадянам України за кордоном потрібно оновити персональні дані до ТЦК та СП.

Справа в тому, що чоловіки за кордоном призовного віку без військово-облікових документів не зможуть оформити закордонний паспорт та скористатися іншими консульськими послугами.

Відтак після такого рішення уряду України деякі європейські країни заговорили про можливу депортацію військовозобов'язаних українців.

Польща

Зокрема однією з перших на нові обмеження уряду України відреагувала Польща. Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що Варшава буде готова допомогти Києву повернути своїх чоловіків додому. Проте створення окремого механізму можливе лише після відповідного звернення української сторони.

"Думаю, багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях та кафе, і чують, скільки зусиль нам доводиться докласти, щоб допомогти Україні", – сказав він.

Згодом глава Міноборони Польщі додав, що такі рішення мають ухвалюватися на рівні Євросоюзу. Тоді це було б обов'язковим для всіх країн-членів ЄС.

За словами Косиняка-Камиша, Польща давно пропонувала українській стороні допомогти в ідентифікації тих, хто є військовозобов'язаним і має їхати в Україну.

Тим часом міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що для Польщі примусове повернення українців призовного віку є неоднозначним питанням, хоч там розуміють потреби України у захисниках. При цьому він наголосив, що українська сторона не створила жодних ініціатив, які б могли підтримати західні уряди, щоб військовозобов'язані українці повернулися додому.

Крім того, Сікорський зазначив, що раніше Україна пропонувала Польщі скасувати соціальні виплати тим людям, які не мають довідки про проходження термінової військової служби.

Однак посол Польщі в Україні Ярослав Гузи каже, що Польща не має конкретної відповіді на те, що робити з українськими чоловіками в країні. Проте примусово виселяти їх не мають наміру.

"Досить важко уявити, що польська влада повертатиме чоловіків призовного віку в Україну насильно. Такого не станеться", - заявив він.

Гузи також пояснив, що Варшава перебуває в "іншому становищі", ніж деякі країни, адже на її території мешкають мільйони українців.

На думку посла, між країнами Євросоюзу триватиме дискусія щодо перебування українців після того, як Міністерство закордонних справ України ухвалило рішення припинити надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном.

Чеська Республіка

А ось міністр закордонних справ Чехії Ян Липовський заявив, що його країна не підтримує українських чоловіків, які намагаються втекти від мобілізації в Україні, сидячи за кордоном.

"Чехія вже давно підтримує українських біженців, і ми приймаємо їх на своїй території. Але не тих, хто намагається уникнути призовного обов'язку", – сказав він.

За його словами, можливості Чехії обмежені, коли йдеться про примусове повернення українських громадян на Батьківщину.

Литва

У свою чергу Литва може допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, які поїхали за кордон. Однак глава Міноборони Литви Лаурінас Кащюнас заявив, що спочатку Вільнюс дочекається, як цю процедуру проводитиме Польща.

"Ніхто, звичайно, не буде їх (чоловіків – ред.) збирати та відвозити в Україну – цього не буде. Але (можна обмежити їх – ред.) у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, як я чую, і від польської сторони. Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви", - зазначив він.

Естонія

Радник відділу політики громадянства та міграції МВС Естонії Аннелі Вікс заявила, що уряд країни не планує примусово повертати в Україну громадян, які втекли через повномасштабну війну та законно проживають в Естонії. Це стосується і чоловіків призовного віку.

За її словами, якщо громадяни України мобілізаційного віку більше не зможуть обміняти свої прострочені паспорти у посольстві України, вони лише втратить можливість мандрувати.

Як зазначається, станом на 26 квітня дозвіл на проживання в Естонії на підставі тимчасового захисту мають 6500 українських чоловіків віком 18-60 років.

Словаччина

Тим часом міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що треба говорити не про відправку військ НАТО до України, а про повернення українських чоловіків з-за кордону.

"З усіх біженців, яких ми захищаємо, є група, яка відповідає українському закону про військовий обов'язок", – сказав він.

Калиняк також додав, що, на його думку, найбільша допомога українській армії – це люди.

Крім того, він звинуватив західні країни та словацьку опозицію в тому, що заклики про збільшення допомоги українським військовим нібито призводять до ескалації.

Угорщина

Віце-прем'єр Угорщини Жолт Сім'єн заявив, що країна не видаватиме Україні біженців, зокрема чоловіків призовного віку.

Він підкреслив, що кожен біженець з України в Угорщині – це вільна людина, яка сама вирішує, чи залишатись їй тут, переїхати на Захід чи повернутися назад.

Німеччина

Канцлер Олаф Шольц заявив, що українці з посвідкою на проживання та роботою зможуть залишатися у Німеччині.

Він також закликав українців у Німеччині працевлаштовуватись.

"Ми сподіваємося, що ті, хто приїхав з України, як тільки вони зможуть працювати, працюватимуть. Варто сказати, що багато хто вже це робить, але є ще кілька сотень тисяч тих, хто терміново потрібен на ринку праці", - зазначив Шольц.

У свою чергу посол Німеччини в Україні Мартін Єгер розповів, що вже на початку червня зберуться міністри внутрішніх справ, Федерації та федеральних земель, щоб обговорювати питання того, чи українським чоловікам призовного віку видаватимуть тимчасові документи на території Німеччини після призупинення надання дипломатичних послуг з боку МЗС України.

"Зрозуміло, що правова ситуація має найбільшу вагу. Є правові вимоги і вже зараз існує досить високий бар'єр, щоб видавати якісь документи, які замінюють паспорт (мова про обмеження надання Україною консульських послуг – ред.). Ми побачимо, які рішення будуть ухвалені у червні, і на цій основі ми будемо поводитися з цією проблемою", - прокоментував він.

Чи почне Україна примусово повертати чоловіків

Так, віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина запевнила, що Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону. А облік у ТЦК за кордоном не означає "автоматичну мобілізацію на фронт".

"Обмежень та примусового повернення громадян України будь-якої статі чи віку до воюючої країни не буде. Але у питаннях війни немає приємних рішень. Давайте не забувати, що війна триває і ми повинні її виграти", - пояснила вона.

Крім того, Стефанишина зазначила, що у травні Україну відвідає єврокомісар з внутрішніх справ та міграції Ілва Йоганссон. Під час візиту вона обговорить із владою питання подальшого юридичного статусу українців за кордоном. При цьому нинішній механізм тимчасового захисту українців у ЄС діятиме до березня 2025 року.

Нагадаємо, опитування показало, чи задоволені українські біженці життям у Німеччині, Польщі та Чехії.